Історія харківського іподрому

Автор(и)

  • І. В. Ткачова
  • В. В. Кунець
  • І. І. Глушак

Анотація

Стаття висвітлює історію створення Харківського іподрому як одного з найдавніших кінноспортивних комплексів України, призначеного для випробувань коней верхових і рисистих порід. Описані основні періоди функціонування іподрому, проаналізовані фактори, що впливали на розквіт або занепад діяльності підприємства.

Посилання

Пономаренко Н.Н. К 150-летию Харьковского ипподрома / Н.Н. Пономаренко. – Харьков. – 1998. – 84 с.

Лейбфрейд А.Ю. Харьков. Архитектура, памятники, новостройки / А.Ю. Лейбфрейд, В.А. Реусов, А.А Тиц. – Харьков: «Прапор», 1985.

?льенко М.?. Значение чистокровной английской лошади и испытаний для заводского материала / М.?. ?льенко // Труды Первого Всероссийского Съезда коннозаводчиков. – М., 1930. Т.2. – С. 173.

Звіти про випробування племінних коней рисистих порід на Харківському іподромі 1983-2008 рр.

Завантаження

Номер

№ 207 (2015): (укр)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).