Багатоплідність голштинських корів та їх селекційна оцінка
Анотація
Узагальнено інформацію про можливість підвищення відтворної здатності молочних корів шляхом збільшення в стаді частоти багатоплідних отелень. Це досягається спрямованою селекцією на природне багатопліддя, гормональною стимуляцією, трансплантацію ембріонів.
Розглянуто, що багатоплідність тварин спадково-зумовлена ознака і передається потомству внаслідок ймовірних процесів, які відбуваються на рівні особин, стада, популяції, породи.
В стаді чистопородних молочних корів голштинської породи досліджена можливість збільшення частоти народження двієнь методами традиційної селекції. Встановлено, що в стаді корів приватно-орендної агрофірми “Україна” за період 2004-2012 рр. було зареєстровано 22 випадкинародження двієнь, в т.ч. ♀ ♀ – 5, ♀ ♂ – 10, ♂ ♂– 7 випадків. Всього було отримано 44 здорових теляти із співвідношенням статей бугайці : телички 55,5 : 45,5. Різностатеві двійні (бугаєць – теличка) частіше реєструвалися в приплоді плідників лінії Старбака 352790.79.
Найбільша частота народження двієнь за останні п’ять років відмічена в 2008 і 2012 роках у представників ліній Елевейшна 1491007.65 і Старбака 352790.79.
Серед корів-матерів, що телилися двійнятами, виділяється корова Лігліба Ред 3200801684. За IІІ і ІV отелення в 2006 і 2007 рр. від неї було народжено 2 бички і 1 бичок і 1 теличка. Після розтелення другими двійнятами у Лігліби Ред відмічена рекордна продуктивність: IV-304-8016-4,28-3,21. Унікальною коровою за період досліджень виявлена Мірника, яка з 8 отелень тричі телилася двійнятами. Після народження двієнь у цієї корови зафіксована рекордна продуктивність за обидві лактації: IV-305-11464-3,30-3,04 і V-305-10714-3,63-2,79 – відповідно. Всього від Мірники 3200801646 за сім лактацій або 2709 днів отримано 74906 кг молока.
Зроблено висновок про те, що насичуючи стадо великої рогатої худоби тваринами з підвищеною спадковістю на багатоплідні отелення, можна підвищити відтворну здатність корів голштинської породи.
Посилання
Баранова, Н. С. Генетическая оценка многоплодных коров / Н. С. Баранова // Зоотехния. – 2002. – №4. – С.6-9.
Баранова, Н. С. Многоплодие коров – теория и практика / Н. С.Баранова // Молочное и мясное скотоводство. – 2001. – №6. – С.26-29.
Будевич, ?. Биотехнологические аспекты двоен в скотоводстве /?. Будевич, Н. Жук, Ф. Богуш // Молочное и мясное скотоводство. – 1991. – №5. – С. 18-19.
Винничук, Д. Т. Селекционная оценка многоплодных коров / Д. Т. Винничук // Разведение и воспроизводство сельскохозяйственных животных на Украине. – К.: УСХА, 1984. – С. 4-7.
Гончаренко, І. В. Генетичні аспекти системної оцінки молочних корів племінного стада / І. В. Гончаренко. – К.: Аграрна наука, 2004. – 56 с.
Гончаренко, І. В. Ступінь зв’язку відтворних функцій корів з показниками їх молочної продуктивності / І. В. Гончаренко. //Вісник Сумського НАУ. Серія “Тваринництво”. – Суми, 2002. – Вип. 6. – С. 287-291.
Егиазарян, Г. А. Хозяйственно-полезное значение многоплодных коров / Г. А. Егиазарян, Н. П. ?ванов // Научно-техн. бюлл. НИ животноводства Лесостепи и Полесья УССР. – Х.,1982. – №35. – С.12-14.
Зоранян, В. А. О некоторых биохозяйственных особенностях многоплодия крупного рогатого скота / В. А. Зоранян // Сельскохозяйственная биология. – 1983. – №5. – С. 93-96.
Кива, М. С. Многоплодие крупного рогатого скота, его параметры, биологические особенности и возможности хозяйственного использования: автореф дис. … канд. с.-х. наук : спец 06.02.01 – разведение и селекция сельскохозяйственных животных / М.С. Кива. – М., 1980. – 22 с.
Студенцов, А.П. Ветеринарное акушерство, гинекология и биотехника размножения / А. П. Студенцов, В. С. Шипилов, В. Я. Никитин и др. – М.: Колос, 1999. – С. 129-136.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).