Іксодофауна Шацького національного природного парку
Анотація
Шацький національний природний парк є одним із найпопулярніших туристичних місць Західного регіону України. Унікальні кліматичні умови, географічне розташування й водні ресурси зробили його ідеальним місцем не лише для відпочинку як українців, так і гостей, а й для існування різних організмів, у тому числі і паразитичних. Одними з таких є іксодові кліщі.
Метою проведеного дослідження було вивчення іксодофауни Шацького національного природного парку.
Методом «білого прапора» було зібрано 217 паразитичних кліщів і законсервовано для подальшої ідентифікації.
За результатами проведених досліджень, з використанням мікроскопії серед кліщів родини Ixodidaeбуло диференційовано представників двох родів: Ixodesі Dermacentor. Іксодові кліщі були представлені особинами як чоловічої, так і жіночої статі, а також такими, що знаходились на різних стадіях розвитку.
Було встановлено, що найбільш поширеним родом є Dermacentor. Кількість цих паразитів складала 94,9 % выд усіх відібраних особин.
У подальшому планується продовження досліджень з метою ідентифікації видової приналежності зібраних кліщів родини Ixodidae і дослідження їх на наявність збудників основних векторних захворювань.
Ключові слова: іксодові кліщі, Ixodidae, Шацький національний природний парк
Посилання
Babenko, L. V. (1964) Opyit izucheniya haraktera raspredeleniya pastbischnyih iksodovyih kleschey po territorii biotopov [Experience of studying the distribution of pasture ixodes ticks on the territory of biotopes]. Akaroparazytolohyya, 34, 335-337.
BrestCity. News. Available at: http://brestcity.com/blog/kleshhi-atakuyut-v-brestskoj-oblasti-uzhe-okolo-300-postradavshix.
Byichkova, E. I., Fedorova, I. A., Yakovich, M. M. (2005). Iksodovyie kleschi (Ixodidae) v usloviyah Belarusi [Ixodes ticks (Ixodidae) in the conditions of Belarus]. Minsk, Belarus: Belarusian science, 191.
Wikipedia. Available at: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA.
orban, V. V., Voronova, N. V., Luhinin, M. S. Trofichni zv’yazky iksodovykh klishchiv z yikh tvarynamy-hoduval'nykamy v zoni stepovoho prydniprov’ya [Trophic bindings of ixodes ticks with their survivors in the steppe dipperland zone]. Available at: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Chem_Biol/pbte/2008_13_2/2009-13-2/gorban__voronova_lug_n_n.pdf.
"Center for Hygiene and Epidemiology", Administration of the President of the Republic of Belarus. Available at: http://www.cgeud.by/klewi.
Oliynyk, Ya. B., Shyshchenko, P. H., Havrylenko, O.P. (2012). Osnovy ekolohiyi [Basics of ecology]. Kiev, Ukraine: Knowledge, 558 s.
Official site of Shatsk National Nature Park. Available at: http://shpark.com.ua/fauna./
Galat, V. F. ed. (2003). Parazytolohiya ta invaziyni khvoroby tvaryn [Parasitology and invasive animal diseases]. Kiev: High school, 464.
Savyts'ka, O. M., Stasyuk, A. V., Kus'nezh, O. V. (2015). Do pytannya parazytofauny rukokrylykh zakhidnoyi Ukrayiny [The issue of parasites of bats in western Ukraine]. Proceedings of the Conference Title "State and biodiversity of the ecosystems of the Shatsky national natural park" (рр. 86-87). Lviv: Nauka.
Center for preventive disinfection. Available at: http://www.profdezcentr.by/info/characteristic/insects/kl.
Akimov, I. A., Nebogatkin, I. V. (2011). Distribution of ticks from genus Dermacentor (Acari, Ixodidae) in Ukraine. Vestnik zoologii, 45(1), Р.35-40.
Babesia spp. in questing ticks from eastern Poland: prevalence and species diversity. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4513193/.
Detection and Characterization of Tick-Borne Encephalitis Virus in Baltic Countries and Eastern Poland. Available at: http://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371%2Fjournal.pone.0061374.
Eisen, L. (2008). Climate change and tick-borne diseases: A research field in need of long-term empirical field studies. International Journal of Medical Microbiology, 298, Р. 12–18.
Estrada-Pena, A, Hubalek, Z., Rudolf, I. (2014). Tick-transmittrd viruses and climate change. Viral Infections and Global Change, 17, Р. 573–594.
Effects of climate change on tick and tick-borne diseases in Europe. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2648658/.
New data on distribution of Dermacentor reticulatus (Fabr.) (Acari, Ixodidae) in Poland. Available at: https://www.researchgate.net/publication/263444841_New_data_on_distribution_of_Dermacentor_reticulatus_Fabr_Acari_Ixodidae_in_Poland.
Pathogens vectored by the tick, Dermacentor reticulatus, in endemic regions and zones of expansion in Poland. Available at: https://parasitesandvectors.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13071-015-1099-4.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
