Патоморфологічні зміни у котів за панлейкопенії

Автор(и)

  • Natalia Kolich Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/ujvs2019.01.027

Анотація

На пан лейкопенію хворіють переважно не вакциновані тварини у віці
до 2 років, але найчастіше хворіють коти від 1,5 до 6 місяців. Встановлено, що для
панлейкопенії котів характерна сезонність перебігу. Частіше дане захворювання
реєструється у весняно-літньо-осінній період, але пік припадає на літо.
За проведення патологоанатомічного дослідження найбільш виразні зміни
реєстрували в тонкому відділі кишечника і лімфоїдних органах, що зумовлено
розмноженням тут збудника інфекції. У всіх загиблих тварин спостерігали зміни
в тимусі. У більшості випадків тимус атрофований, встановлено різке зменшення
кількості і величини часточок, відсутність поділу на кіркову і мозкову речовину.
Селезінка дещо збільшена. Мікроскопічно спостерігали зменшення кількості
лімфоїдних вузликів, відсутність у них реактивних центрів, розрідженість
клітинних елементів. Лімфатичні вузли збільшені, гіперемійовані. Відмічали набряк
строми, розширення синусів, розрідження клітинних елементів, проліферацію
ретикулярних клітин. Специфічними ознаками за парвовірусної інфекції котів слід
вважати добре виражену запальну гіперемію серозних оболонок і потовщення
стінки порожньої і клубової кишок в результаті геморагічного єюно-ілеїту.
Неспецифічними, але постійними клініко- морфологічними ознаками хвороби є
діарея і дегідратація. За зовнішнього огляду трупів тварин відмічали зневоднення
і кахексію, втрату еластичності шкіри, тьмяність шерстного покриву, сухість
слизових оболонок, підшкірної клітковини і скелетних м’язів, западання очних
яблук в орбіту.
Загибель тварин за панлейкопенії настає внаслідок геморагічного ентериту,
а безпосередньою причиною смерті є рефлекторна зупинка дихання в результаті
набряку легень на тлі венозного застою в малому колі кровообігу.
Ключові слова: коти, патологоанатомічний розтин, панлейкопенія, зневоднен-
ня, макроскопічні зміни, діарея, геморагічний ентерит, посмертна діагностика

Посилання

Clegg, S. R., Coyne, K. P., Dawson, S., Spibey, N., Gaskell, R. M., Radford, A. D. (2012). Canine parvovirus in asymptomatic feline carriers. VetMicrobiol, 157, 78-85.

https://doi.org/10.1016/j.vetmic.2011.12.024

Decaro, N., Buonavoglia, D., Desario, C., Amorisco, F., Colaianni, M. L., Parisi, A. et al. (2010). Character is ation of canine par-voviruss trainsis olated from cats with feline panleukopenia. ResVetSci, 89, 275-278.

https://doi.org/10.1016/j.rvsc.2010.03.001

Stuetzer, B., Hartmann, K. Feline parvovirus infection an dassociated diseases. (2014). Vet J. Aug, 201(2), 150-5.

https://doi.org/10.1016/j.tvjl.2014.05.027

Truyen, U., Parrish, C. R. (2013). Feline panleukopenia virus: it sint eresting evolution and current problem sinimmuno prophylaxis against a serious pathogen. VetMicrobiol, Jul 26, 165(1-2), 29-32.

https://doi.org/10.1016/j.vetmic.2013.02.005

Truyen, U., Addie, D., Belák, S., Boucraut-Baralon, C., Egberink, H., Frymus, T., Gruffydd-Jones, T., Hartmann, K., Hosie, M. J., Lloret, A., Lutz, H., Marsilio, F., Pennisi, M. G., Radford, A. D., Thiry, E., Horzinek, M. C. (2009). Feline panleukopenia. ABCD guide lineson prevention and management. J FelineMedSurg. Jul,11(7), 538-46.

https://doi.org/10.1016/j.jfms.2009.05.002

Завантаження

Опубліковано

2019-02-14

Номер

Розділ

Статті