Стадії перебігу фібринозного увеїту стрептококової етіології великої рогатої худоби

Автор(и)

  • V. O. Doroshchuk Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

Анотація

Метою роботи було вивчення стадій перебігу фібринозного увеїту стрептококової етіології великої рогатої худоби і їх патогенетичні механізми. Досліди проведені на 65 головах великої рогатої худоби, хворої на фібринозний увеїт стрептококової етіології.

 Діагноз ставили на підставі офтальмологічних досліджень – огляд, пальпація органу зору, офтальмоскопія, використання пуркіньє – сансоновських зображень, а також кератоскопії. Проводили гематологічні дослідження. У зв’язку з вимушеним забоєм окремих тварин виконували патологоанатомічне дослідження органу зору.

В перебігу фібринозного увеїту стрептококової етіології молодняка великої рогатої худоби виділяємо чотири стадії: 1) запальна гіперемія судинної оболонки; 2) фібринозної ексудації і синехії; 3) глаукоми і катаракти, розсмоктування кришталика і склистого тіла; 4) субатрофія ока і енофтальм. Перебіг стадійності хвороби зумовлений її патогенетичними механізмами, в здійснені яких важливу роль відіграє лейкоцитарна система: протягом перших двох стадій гранулоцити, лімфоцити і моноцити активно протидіють інвазії бета-гемолітичного стрептококу; роль гранулоцитів на цьому вичерпується. В ІІІ-ій стадії хвороби основне патогенетичне значення перебирають на себе лімфоцити і моноцити (ефекторна ланка); моноцити додатково розглядаються як регулятори міжклітинних взаємодій всієї трьохкооперативної лейкоцитарної системи тваринного організму (регуляторна ланка).В ІV-ій стадії хвороби в зв’язку з ліквідацією інфекційного збудника і аутоімунного чинника (кришталика) запальний процес припиняється, настає субатрофія ока.В проведенні раціонального лікування фібринозного увеїту обов’язково належить враховувати стадійність ураження та його патогенетичні механізми.

Ключові слова: увеїт, лейкоцитарна система, гранулоцити, лімфоцити, моноцити

Посилання

Avrorov, V. N., Lebedev, A. V. (1985). Veterynarnaia oftalmolohyia [Veterinary Ophthalmology]. Moscow: Ahropromyzdat, 270.

Rusynov, A. F. (1988). Dyahnostyka, lechenye y profylaktyka boleznei hlaz zhyvotnыkh pry massovom ykh porazhenyy v promыshlennыkh kompleksakh [Diagnosis, treatment and prevention of eye diseases of animals in the event of their mass destruction in industrial complexes]. Kharkov, 87.

Borysevych, V. B. (1994). Veterynarna ortopediia i oftalmolohiia [Veterinary orthopedics and ophthalmology]. Kyiv: Urozhai, 135.

Buchanan, R.E., Gibbons, N.E. (1975). Bergey’s manual of determinative Bacteriology, Baltimore, 640.

Levchenko, V. I., Sudakov, M. O., Melnyk, I. L. (1995). Klinichna diahnostyka khvorob tvaryn [Clinical diagnostics of animal diseases].Kyiv: Urozhai, 368.

Paukov, V. S., Daabul, S. A., Beliaeva, N. Iu. (2005). Rol makrofahov v patoheneze ohranychennoho vospalenyia [The role of macrophages in the pathogenesis of restricted inflammation]. Arkhyv patolohyy, vol. 67, 4, 3-10.

Paltsev, M. A., Yvanov, A. A., Severyn, S. E. (2003). Mezhkletochnыe vzaymodeistvyia [Intercellular interactions]. Moscow: Medytsyna, 478.

Завантаження

Опубліковано

2018-07-23

Номер

№ 273 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).