Хірургічний метод лікування собак з отематомами за допомогою компресу «Buster»

Автор(и)

  • K. V. Starovoit Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • M. A. Kulida Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • S. M. Tkachenko Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

Анотація

В статті представлені дані щодо клінічного дослідження собак з висячими вухами різних порід та вікових груп, які були прийняті з гематомою вуха, з діагнозом – отогематома. Найбільш частою причиною були отити різної етіології (60 %), механічні травми вуха (35 %), аутоімунні захворювання, слабкість кров’яних судин (5 %). Хірургічну допомогу надавали на 2-3 день після травми. Лікування здійснювали за допомогою спеціального компресу «BUSTER». Всі тварини були розділені на 3 груп: 1 контрольна та 2 дослідні.

В контрольній групі хірургічного лікування не проводилось, лише здійснювалась пункція отогематоми та видалення вмісту за допомогою стерильного шприца з накладанням тиснучої по’язки, в результаті чого загоєння не відбувалось, а через 20 днів спостерігали потовщення хрящової тканини. I дослідна група: 10 собак – проводилось хірургічне лікування отогематоми за допомогою компресу «BUSTER» з виконанням S-подібного розрізу та накладанням прошивої П-подібної лігатури. Через 20 днів спостерігали повне загоєння рани без потовщення хрящової тканини. II дослідна група: 10 собак – проводилось хірургічне лікування отогематоми за допомогою звичайного прямого розрізу та накладанням прошивних швів з бинтових валиків.Через 30 днів спостерігали загоєння рани та потовщення хрящової тканини.

Таким чином, застосування спеціального компресу дає можливість повністю відмовитись від використання підручних матеріалів та відновити структуру вуха на 15-20 день.

Ключові слова: отогематома, гематома вуха, отематоми у собак, лікування отематом, собаки з отогематомами, хірургія гематом вуха собак

Посилання

Kuwuhara, J. (2006). Canineand feline aural hematoma: clinical, experimental, and clinicopathologic observations. American Journal of Veterinary Research, 47 (10), 2300-2308.

Robert, C. (2004). Contribution à l’étude de l’othématome chez le chien. Thèse Méd.Vét., Alfort, 47, 85.51.

Zepp, C. P. (1999). Surgical Correction of Hematoma of the Ear Flap. Journal of the American Veterinary Medical Association, 115,164.

Joyce, J. (2000). Othématome chez le chien. Waltham Focus,10 (4), 4-9.

Stephenson, H. C. (1991). Some diseases of the ear of dogs. Journal of the American Veterinary Medical Association, 98, 138-142.

Завантаження

Опубліковано

2017-11-27

Номер

Розділ

Статті