ПОРІВНЯННЯ ХРОНІЧНОЇ ТОКСИЧНОСТІ МОСПІЛАНУ ТА АКТАРИ ДЛЯ БІЛИХ МИШЕЙ
Анотація
Висвітлено результати досліджень з визначення
хронічної токсичності інсектицидів із групи неонікотиноїдів Моспілану
та Актари, діючими речовинами яких є ацетаміприд та тіаметоксам
відповідно. Прояв хронічної токсичності оцінювали за змінами показників
клінічного стану, морфологічних та біохімічних показників крові,
патоморфологічних досліджень. Клінічного прояву ознак отруєння і
загибелі тварин не відмічали. Дослідженнями морфологічного складу
крові за хронічного отруєння Моспіланом після введення його
перорально у дозі, що становить 1/10 DL 50 , встановлено тромбоцитоз
і нейтрофільний лейкоцитоз із зміщенням ядра вправо, а також
лімфоцитопенію. За отруєння Актарою у відповідній дозі також
розвиваються тромбоцитоз і лейкоцитоз, проте без змін лейкограми.
За отруєння Моспіланом і Актарою в сироватці крові тварин
збільшується вміст загального білка за рахунок глобулінової фракції. У
сироватці крові білих мишей, отруєних Моспіланом, встановлено зниження
вмісту сечовини на 43,6 % на фоні незмінного вмісту креатиніну та
достовірне підвищення активності АлАТ, АсАТ з одночасним п ідвищенням
активності ГГТП, що свідчить про значні порушення синтезувальної
функції печінки у тварин із явищами гепатоцитолізу. Підвищення
активності ГГТП без змін активності АлАТ вказує на порушення в
гепатобіліарній системі за хронічного отруєння Актарою.
Значне підвищення активності АсАТ за дії Моспілану та Актари
засвідчує дію обох пестицидів на нікотиночутливі рецептори м’язів.
Більший виражений вплив Моспілану порівняно із Актарою на систему крові
та печінку пов’язаний із вищим ступенем токсичності діючої речовини.
Ключові
слова:
неонікотиноїди,
Моспілан,
Актара,
ацетаміприд, тіаметоксам, токсичність, лабораторні миші, кров,
печінка, активність ферментів
Посилання
Ermolova, L. V., Prodanchuk, N. G., Zhmenko, P. G., Lepeshkin, I. V.
(2004). Sravnitelnaya toksikologicheskaya harakteristika novyih neonikotinoidnyih
insektitsidov [Comparative toxicological assessment of new neonicotinoid
insecticides]. Modern Problems of Toxicology, 2, 4–7.
Prodanchuk, M. H., Velykyi, V. I., Kuchak, Yu. A. (2001). Modelni
metodychni pidkhody do toksykoloho-hihiienichnoi otsinky nebezpeky ta prohnozu
sytuatsiinoho ryzyku shchodo formuvannia asortymentu i obsiahiv zastosuvannia
pestytsydiv u silskomu hospodarstvi Ukrainy [Model's methodical approaches to
toxicological and hygienic hazard assessment and prognosis of situation's risk for
forming assortment and volumes of pesticide's usage in agriculture of Ukraine].
Modern Problems of Toxicology, 4, 43–44.
Kagatu, S. (2002). Hlornikotinilovyie insektitsidyi: otkryitie, primenenie i
buduschee [Chloronicotinyl insecticides: the discovery, application and future].
The Abstracts Journal «Biology», series «Toxicology», 4, 15.
Dolzhenko, V. I., Zaharenko, V. A. (2013) Nauchnyie dostizheniya v
oblasti zaschityi rasteniy v 2012 g. [Scientific achievements in the field of plant
protection in 2012]. Protection and quarantine of plants, 2, 54–58.
Goulson, D. (2013). An overview of the environmental risks posed by
neonicotinoid insecticides. J. Appl. Ecol, 4, 977–987.
Eryomina, O. Yu., Lopatina, Yu. V. (2005). Perspektivyi primeneniya
neonikotinoidov v selskom hozyaystve Rossii i sopredelnyih stran [Prospects of
agricultural use of neonicotinoids in Russia and neighboring countries].
Agrochemicals, 6, 87–93.
Kimura-Kuroda, J, Komuta, Y, Kuroda, Y, Hayashi, M, Kawano, H. (2012).
Nicotine-likeeffects of the neonicotinoid insecticides acetamiprid and imidacloprid on
cerebellar neurons from neonatal rats. PLoS One, 7(2): e32432. doi:
1371/journal.pone.0032432.
Yermolova, L. V., Lepeshkin, I. V., Mudry, I. V. (2004). Toksykoloho-
hihiienichna otsinka asortymentu novykh neonikotynoidnykh pestytsydiv (ohliad)
[Complex toxicological and hygienic assessment assortment of new neonicotinoid
insecticides (review)]. Modern Problems of Toxicology, 4, 35–37.
Kotsiumbas, I. Ya. ed. (2006). Doklinichni doslidzhennia veterynarnykh
likarskykh zasobiv [Pre-clinical studies of veterinary drugs]. Lviv: Triada plius, 360.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
