РОЛЬ КІЛЕРНОЇ АКТИВНОСТІ ЛІМФОЦИТІВ У РОЗВИТКУ СТРЕПТОКОКОВОГО УВЕЇТУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
Анотація
Офтальмологічна патологія великої рогатої худоби є
однією із найрозповсюдженіших і складних невирішених проблем сучасної
ветеринарної хірургії. Увеїт – дуже небезпечне і тяжке ураження судинної
оболонки ока (tractus uveus), оскільки досить часто ускладнюється
катарактою або глаукомою, які неминуче закінчуються сліпотою.
У статті висвітлені результати дослідження кілерної активності
лімфоцитів великої рогатої худоби, хворої на стрептококовий увеїт. Згідно
із сучасними уявленнями в патогенезі увеїтів значну роль відіграють імунні
порушення, у тому числі, зумовлені К-клітинами (кілерами). Водночас
залишається мало вивченим стан ефекторної ланки імунної системи,зокрема кілерної активності лімфоцитів в перебігу увеїтів, що й стало
метою нашого дослідження.
Під час даного дослідження проведено клінічне, гематологічне,
мікробіологічне і патологоанатомічне обстеження 75 голів молодняка
великої рогатої худоби віком 9-15 місяців, хворих на фібринозний увеїт.
Виявлено, що збільшення вмісту К-клітин в крові протягом перших двох
стадій ураження хворого на фібринозний увеїт стрептококової
етіології молодняка великої рогатої худоби можна розглядати у якості
антимікробного захисту, тоді як збільшення вмісту в крові кілерів в
третій стадії хвороби зумовлено ефекторною діяльністю в зв’язку з
розсмоктуванням кришталика.
Ключові слова: стрептококовий увеїт, око, велика рогата
худоба, кілерна активність, лімфоцити, К-клітини, tractus uveus,
гемато-офтальмічний бар’єр
Посилання
Laven, R. A., Lawrence, K. R. (2002). An outbreak of iritis and uveitis in
dairy cattle at pasture associated with the supplementary feeding of baleage. N Z Vet
J. 54:151–152.
Akerstedt, J., Hofshagen, M. (2004). Bacteriological investigation of
infectious keratoconjunctivitis in Norwegian sheep. Acta Vet Scand. 45:19–26.
Mee, J. F., Rea, M. (1989). Baled silage associated with uveitis in cows
[letter]. Vet Rec. 124:25.
David, L. (2008). Williams Welfare Issues in Farm Animal Ophthalmology.
Veterinary Clinics: Food Animal Practice, Vol. 26, Issue 3, 427–435.
Dominic, Alexander (2010). Infectious Bovine Keratoconjunctivitis: A
Review of Cases in Clinical Practice Dominic Alexander Veterinary Clinics: Food
Animal Practice, Vol. 26, Issue 3,487–503.
Harper, S. L., Chorich, L. J., Foster, C. S. (2002). Diagnosis of uveitis. In:
Foster CS, Vitale AT, editors. Diagnosis and Treatment of Uveitis. Philadelphia: W B
Saunders; 79-103.
Laven, R. A., Lawrence, K. R. (2006). An outbreak of iritis and uveitis in
dairy cattle at pasture associated with the supplementary feeding of baleage. New
Zealand Veterinary Journal, Volume 54, Issue 3, 151-152.
Wildner, G. and Diedrichs-Möhring, M. (2003). Differential recognition of a
retinal autoantigen peptide and its variants by rat T cells in vitro and in vivo. Int.
Immunol. 15: 927–935.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
