Морфогенез плямки пейєра дванадцятипалої кишки качок віком 25–120 діб
Анотація
У стінці дванадцятипалої кишки качок виявляється тільки одна плямка Пейєра. Її довжина та найбільша ширина з віком птиці збільшуються. Лімфоїдна тканина в плямці Пейєра дванадцятипалої кишки качок віком 25–120 діб виявляється у слизовій та м’язовій оболонках. У слизовій оболонці всіх вікових груп качок вона представлена усіма її формами: дифузною, передвузликовою, первинними та вторинними вузликами. Усі форми лімфоїдної тканини у м’язовій оболонці виявляються у качок віком 25–30 діб. У птиці старшого віку в цій оболонці реєструються тільки вторинні лімфоїдні вузлики. Вміст лімфоїдної тканини та окремих її форм у плямці Пейєра дванадцятипалої кишки змінюється із збільшенням віку качок.Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
