Лімфоїдна тканина у простаті хлопчиків
Анотація
Вивчено розташування осередків дифузної лімфоїдної тканини у
простаті хлопчиків, яка росте. З цією метою досліджено 14 простат
трупів хлопчиків від народження до 15 років. Встановлено, що питома
щільність лімфоцитів у напрямку росту залоз і навколо залоз, які
ростуть найактивніше, змінюється залежно від активності їх росту
та характеру проліферації. У новонароджених щільність лімфоцитів
становить 19,26,45 клітин/мм2, надалі вона змінюється від 29,5115,29
до 18,986,8 клітин/мм2. Аналогічні зміни спостерігаються також при
деяких патологічних процесах і морфологічно проявляються
осередковою або дифузною лімфоцитарною інфільтрацією. За
результатами отриманих даних можна зауважити, що виявлена
лімфоїдна інфільтрація у простаті хлопчиків є реакцією клітинного
імунітету на інтенсивну проліферацію залоз.
Посилання
Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия / Автандилов Г.Г.– М.: Медицина, 1990.–384 с.
Бабаева А.Г. ?ммунология процессов адаптивного роста, пролиферации и их нарушений / А.Г.Бабаева, Е.А.Зотиков.– М.: Наука, 1987.– 208 с.
Гайдей ?.Д. Гистологические особенности строения предстательной железы человека в онтогенезе / ?.Д.Гайдей // Труды VI Всесоюзного съезда анатомов, гистологов и эмбриологов.– 1961.– Т. 1.– С. 540–542.
Григоренко Д.Е. Возрастная динамика морфофункционального состояния лимфоидной ткани в стенке мочеточника у человека / Д.Е.Григоренко, М.Р.Сапин, Г.Г.Аминова // Морфология.– 2012.– Т. 142, № 6.– С. 48–52.
Девонаев О.Т. Лимфоидные образования мочевыводящих путей у новорожденных, а также в грудном и в раннем детском возрастах / О.Т.Девонаев, С.Т.?бодов // Вестник Авиценны. – 2004. – № 3–4. – С. 96–98.
Кудрявцев Ю.В. Морфологические изменения в ткани предстательной железы при доброкачественной гиперплазии / Ю.В.Кудрявцев, А.В.Сивков // Экспериментальная и клиническая урология.– 2010.– № 1.–С. 18–22.
Минаков А.Д. К раннему эмбриогенезу предстательной железы человека / А.Д.Минаков // Труды Астраханского мед. института.– 1974.– Т. 21.– С. 57–58.
Сапин М.Р. ?ммунная система человека / М.Р.Сапин, Л.Е.Этинген. – М.: Медицина, 1996.– 304 с.
Шадлинский В.Б. Морфологические характериастики железистого аппарата мочевого пузыря на разных этапах постнатального онтогенеза / В.Б.Шадлинский, Г.А.Гусейнова // Морфология.– 2011.– Т. 139, № 1.– С. 68–73.
Шейнин Ю.М. Лимфоидная инфильтрация в ткани при нодозной гиперплазии предстательной железы и аденокарциноме / Ю.М.Шейнин, Г.Н.Муравьев // Здравоохранение Белоруссии. – 1992. – № 2.– С. 39–41.
Terminologia Anatomica – International Anatomical Terminology/ Federa-tive Committee on Anatomical Terminology.– Stuttgart: Thieme, 1998.– P. 70.
Terminologia Histologica/ Международные термины по цитологии и гистологии человека с официальным списком русских эквивалентов / под. ред. В.В. Банина и В.Л. Быкова.– М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009.– С. 104.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).