Природа та назва новоописаних судин хвоста напівводяних гризунів
Анотація
Встановлено природу судин хвоста напівводяних гризунів, що не описані у спеціальній літературі та запропоновано їм назви. Це судини сегментальної природи, що відходять від магістральної серединної хвостової артерії: Rami superficiales a. caudalis mediana, Rami profunda a. caudalis mediana та вени, що їх супроводжують: Rami superficiales v. caudalis mediana, Rami profunda v. caudalis mediana.
Судини, що відходять від дорсальної хвостової артерії, ми пропонуємо назвати „судини вторинної сегментації”. Ці судини, як ми вважаємо, виникли у зв’язку з терморегуляторною функцією хвоста.
Посилання
Закревская ?.П. Новые материалы по васкуляризации хвоста полуводных грызунов / ?.П.Закревская // Вісник Державного агроекологічного університету. – 2008. –Вип. 1 (21). – Т.2. – С.47–53.
Міжнародна ветеринарна анатомічна номенклатура / [Хомич В.Т., Левчук В.С., Горальський Л.П. та ін.]. – К., 2005. – 387 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
