Влияние профессиональной деятельности матери на антропометрические показатели новорожденного ребенка
Анотація
Исследованы соматометрические показатели 1756 новорожденных детей, родившихся у женщин разных профессий. Домохозяек было 756 человек, студенток – 212, представительниц интеллигенции – 385, работниц предприятий – 298, продавцов – 105 женщин. У каждого ребёнка в первый день жизни были определены масса тела, линейные, дуговые размеры по 18 антропометрическим признакам. Измерения проводили с помощью стандартного инструментария с использованием унифицированного метода, предложенного В.В.Бунаком. Выявлены особенности физического развития новорожденных в зависимости от профессиональной деятельности матери. Соматометрия, новорожденные, антропометрические показатели, характеристика, индексы, физическое развитие, дуговые размеры, мать, профессия.Завантаження
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
