Вплив малих доз сулеми на нервову та імунну системи
Анотація
У дослідах на білих щурах виявлено морфологічні прояви субхронічної та хронічної дії малих доз ртуті хлориду на органи нервової та імунної систем. При субхронічній дії спостерігаються компенсаторні реакції та зворотні зміни, а при довготривалій експозиції – деструктивні порушення. У тварин, яким моделювали мікромеркуріалізм, спостерігається затримка відновлення структурних елементів периферійного нерва. За умов як субхронічної, так і хронічної інтоксикації найбільш виражені зміни з’являються у субкортикальній зоні тимуса, менші – у внутрішній кортикальній і найменш виражені – у мозковій речовині. Мікромеркуріалізм, Сулема, спинномозковий вузол, спинний мозок, сідничний нерв, травма, тимус, селезінка.Завантаження
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
