Особливості ліпідного обміну у печінці свиней різних типів вищої нервової діяльності
Анотація
У статті представлені результати дослідження показників ліпід- ного обміну в сироватці крові свиней, які відображають функціональну активність печінки у протіканні цих процесів. Встановлено, що свині сильного врівноваженого рухливого типу мають найбільш високий вміст холестеролу, триацилгліцеролів та ліпопропротеїнів різної щіль- ності, що свідчить про більш інтенсивний перебіг реакцій обміну ліпідів в печінці свиней цього типу. Тварини слабкого типу мали найнижчі ре- зультати. Також встановлено значущий кореляційний зв’язок між дос- лідженими показниками та ступенем прояву основних характеристик коркових процесів: силою, врівноваженістю та рухливістю.
Посилання
Березов Т. Т. Биологическая химимя: учебник / Т. Т. Березов, Б. Ф. Коровин. – М.: Медицина, 1998. – 704 с.
Данилова Н. Н. Физиология высшей нервной деятельности / Н. Н. Данилова. – Ростов-на-Дону, 2001. – 480 с.
Данчук В. В. Деякі роздуми про холестрол / В. В. Данчук, О. В. Данчук, Т. І. Приступа // Ветеринарна медицина України. – 2013. - № 05 (207). – С. 26-28.
Камбур М. Д. Ліпідні фракції молозива та молока свиноматок різних типів вищої нервової діяльності / М. Д. Камбур, А. А. Замазій, А. В. Піхтірьова // Вісник Сумського НАУ. – 2012. – Вип. № 7 (31). – С. 14-18.
Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / В. С. Камышников. – 3-е из-дание. – Москва: МЕДпресс-информ, 2009. – 896 с.
Карповський В. І. Методика визначення типів вищої нервової діяльності свиней у виробничих умовах / В. І. Карповський, В. О. Трокоз, Д. І. Криворучко, А. В. Трокоз, В. В. Шестеринськата ін. // Наук.-техн. бюл. ін-ту біології тварин та держ. н.-д. контрол. ін-ту ветпрепаратів та корм. добавок. – 2012. – Вип. 13, № 1/2. – С. 105-108.
Климов А. Н. Обмен липидов и его нарушения / А. Н. Климов, Н. Г. Никульчева. – С.-Пб.: Питер Ком, 1999. – 512 с.
Мейер В. Ветеринарная лабораторная медицина. ?нтерпретация и диагностика. Пер. с англ. / В. Мейер, Дж. Харви. – М.: Софион, 2007. – 456 с.
Монцевичюте-Эрингене Э. В. Упрощенные математико-статистические методы в медицинской исследовательской работе / Э. В. Монцевичюте- Эрингене // Патол. физиол. и экспер. терапия. – 1964. – Т. 8, № 4. – С. 71-78.
Шапошник В. М. Участь молочної залози корів різних типів вищої нервової діяльності в обміні ліпідів під час лактації : автореф. дис. … канд. вет. наук : спец. 03.00.13 «Фізіологія людини і тварин» / Шапошник Володимир Миколайович, НУБіП України. – Київ, 2011. – 24 с.
Шестеринська В. В. Вплив типологічних особливостей вищої нервової діяльності на обмін вуглеводів у організмі свиней : автореф. дис. … канд. вет. наук : спец. 03.00.13 «Фізіологія людини і тварин» / Шестеринська Віта Володимирівна, НУБіП України. – Київ, 2014. – 23 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).