Розбудова ветеринарної служби Київщини кінця ХІХ – початку ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.31548/ujvs2019.03.014Анотація
Зроблено аналіз організації ветеринарної служби Київщини і подано короткі відомості щодо кількості ветеринарних фахівців у губернії у зазначений період. Встановлено, що поштовхом для правильної організації ветеринарної медицини Київщини кінця ХІХ – початку ХХ ст. була складна епізоотична ситуація. Адже в цей період у Київській губернії ветеринарним персоналом реєструвалось більше тридцяти заразних захворювань, зокрема сап коней, сибірка великої рогатої худоби і коней, сказ собак тощо. Ці хвороби щорічно реєструвалися у повітах губернії з різним відсотком прояву. Найбільшого поширення набула сибірка, яка проявлялася впродовж багатьох років з великим відсотком загибелі. Адже, до 1882 року на всю губернію було всього 4 ветеринарних лікарі (2 губернські і 2 для сільського населення). Така кількість ветеринарних лікарів у губернії не могла боротися з поширеними епізоотіями. Поширені на той час епізоотії змусили губернську управу покращити ветеринарну справу. Лише у 1882 році було відкрито 12 посад ветеринарних лікарів, а протягом майже 30 років відкрито більше 100 лікарських і фельдшерських посад. Окрім повітових ветеринарних лікарів були губернський і молодший губернський, надштатні, пунктові, дільничні лікарі та виділені посади ветеринарних фельдшерів
Ключові слова: Київщина, Київська губернія, ветеринарна служба, ветеринарно-санітарні діяльність.
Посилання
Vasilevskiy, P. I. (1896). Polozheniye veterinarnogo dela v Kiyevskoy gubernii [Position of veterinary affairs in the Kiev province].Vestnik obshchestvennoy veterinarii. №4. 137-139.
Veterinarnaya chast'. (1899). Obzor kiyevskoy gubernii za 1898 g. [Review of Kiev province for 1898]. Kiyev. 113-120.
Stehney M. M. (2006). Ístoríya líkuval'noí̈ spravi tvarin Kií̈vshchini [History of the medical case of animals of the Kiev region](kínets' KHÍKH – pochatok KHKH st.) // Disertatsíya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata veterinarnikh nauk. Kií̈v. 14-17.
Tomilin I. (1894). Opyty proizvodstva maleinovykh in"yektsiy v Kiyevskoy gubernii [Experiments on the production of maleic injections in Kiev province]. Vestnik obshchestvennoy veterinarii. 389-397.
Vasilevskiy P. (1896). Polozheniye veterinarnogo dela v Kiyevskoy gubernii [Position of veterinary in Kiev province]. Vestnik obshchestvennoy veterinarii. №4. 137-139.
Telegramma №21 Veterinarnomu vrachu Kobylyanskomu [Telegram No. 21 to the veterinarian Kobylyansky] (1916). Derzhavniy arkhív m. Kiêva F.163. Op.40 . Yed. khr. 9. 78
Otchet Kiyevskogo veterinarnogo vracha za 1893 g. [Report of the Kiev veterinarian 1893] (1893). Derzhavniy arkhív m. Kiêva. F. 163. Op. 11. Yed. khr. 5. 28-31.
Stopakevich K. (1894). Pyatiletiye (1887-1894g.) Kiyevskikh obshchestvennykh boyen v veterinarno-sanitarnom otnoshenii [The emergence of Kiev public marines in the veterinary and sanitary relation]. Vestnik obshchestvennoy veterinarii. № 11. 332-336.
Rudik S. K.. Bísyuk Í. YU. (2000). Ístoríya veterinarnoí̈ meditsini Kií̈vshchini.[History of veterinary medicine of Kyiv region].K.: «Agro-Svít Ukraí̈ni». 193.
Tsirkulyar za ministra vnutrennikh del g. tovarishcha ministra ot 1 maya 1899g. za № 341 gubernatoram i nachal'nikam oblastey[Order of the Minister of Internal Affairs] (1899). Vestnik obshchestvennoy veterinarii. №311. 514.
Ínstruktsíya guberns'kim veterinaram víd 29.04. 1894 r. [Instructions provincial veterinarians] (1894). Derzhavniy arkhív m. Kiêva. F. 163. Op. 42. Sprava 22. 58-63.
Pis'mo Gospodinu Kiyevskomu gorodskomu golove. [Letter to Mr Kiev Head] (1895). Derzhavniy arkhív Kií̈vs'koí̈ oblastí. F.1. Op.271. D.№394. 6-10.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
