Морфо-метричний опис тазової кістки та прооксимального епіфіза стегнової у лелекоподібних
DOI:
https://doi.org/10.31548/ujvs2020.02.002Анотація
Анотація. Тазова кістка та проксимальний епіфіз стегнової є основними опорними складовими тазостегнового суглоба, а також являється ведучою ланкою вільної тазової кінцівки, яка надає їй значної рухливості, визначає її позицію при статиці та локомоції. В процесі еволюції ці складові набувають значення своєрідного центрального амортизатора проти ударів, які отримує кінцівка при русі.
На основі порівняльно-анатомічного аналізу, викладено особливості скелетних елементів тазової кістки та проксимального епіфіза стегнової деяких лелекоподібних, як основних елементів тазової кінцівки в цілому. Встановлено, що морфометричні особливості скелетних елементів досліджених птахів, зумовлені специфічним біпедалізмом, що полягає у розташуванні осі тіла відносно тазових кінцівок та забезпечує утримання тіла між двома кінцівками. Визначено, що досліджені структурні елементи відрізняється за формою та розмірами.
Встановлено, що серед досліджених лелекоподібних, найкоротша стегнова кістка по відношенню до загальної довжини кінцівки у чаплі білої 12,2±0,2. Найдовша ж стегнова кістка по відношенню до загальної довжини кінцівки у косаря 35,3±0,5. Це свідчить про те, що коротка стегнова кістка характерна птахам, які максимально адаптовані до водоплавної локомоції і скоріше за все, це викликано необхідністю щільно прижимати тазову кінцівку до тулуба в ділянці стегна під час плавання. Більш довга стегнова кістка забезпечує більш віддалені точки фіксації глибокого сідничо-стегнового, краніального клубово-вертлужного та хвостово-стегнового м’язів, збільшуючи при цьому їхню згинальну та розгинальну функцію по відношенню до стегна. Серед досліджених Ciconiiformes показник найменшої довжини тазу до його ширини у коливається від 31,2 % до 68,0 %. Це свідчить про те, чим ширший таз, тим більші яйця може відкладати самка даного виду.
Ключові слова: тазова кістка, стегнова кістка, ряд лелекоподібні, чапля сіра, чапля руда, чапля біла, кваква звичайна, лелека білий, коравайка, ібіс, косар
Посилання
Akaevsky, N. I. (1972). Some fragments from the muscles of the leg of a chicken and a duck. Report of the All-Union Conference on Anatomy, Histology, Embryology. Animals, Moscow, 36.
Bannasch, R. (1986). Morphologico-functional study of the locomotor system of penguins as a principle of the general motor model of underwater flight. II. Gegenbaurs Morphol. Jahrb., 132 (6): 757-817.
Baumel, J. J., King, A. S. & Lucas, A. M. (1979). Nomina Anatomica Avium [Nomina Anatomica Avium]. London: Acad. Press., 637.
Berman, S. L. & Raikow, R. J. (1982). The hindlimb musculature of the mousebirds (Coliiformes). Auk., 99(1): 41-57.
https://doi.org/10.2307/4086020
Bogdanovich, I. A. (2004). Interspecific allometry of locomotor muscles of birds. Journal of Zoology, 38 (4):83-86.
Bogdanovich, I. A. (2011). Peculiarities of the shape of cross sections of long bones of the pelvic limb in birds. Journal of Zoology, 45 (3): 259-264.
Cracraft, J. & Clarke, J. (2001). The basal clades of modern birds. New perspectives on the origin and early evolution of birds. Special Publ. Peabody Mus. Nat. Hist. New Haven, Conn., USA: Yale Univ, 143-56.
Druz, N. V. & Savchuk, K. O. (2017). Biomorphological features of bones of hip joit that act on it in some representatives of the order gruiformes - Ordo Gruiformes. Bulletin of NULES of Ukraine, 265:112-116.
Druz, N. V. & Zaloyilo, E. I. (2017). Specific features of the illiac muscle of predatory birds. Bulletin of NULES of Ukraine, 285: 101-108.
Druz, N. V. & Melnyk, O. P. (2012). Biomorphology of the hip joint of some storks. Scientific works of PFNUBiPU KAU, 144: 40-46.
Fürbringer, M. (1888). Untersuchungen zur Morphologie und Systematik der Vögel [Doslidzhennya z morfolohiyi ta systematyky ptakhiv]. Amsterdam, Jena, 1751.
Fürbringer, M. (1902). Zur vergleichenden Anatomie des Brustschulterapparates und der Schultermuskeln. Z. Naturwiss, 36:289-736. https://doi.org/10.5962/bhl.title.15346
Gadow, H. & Selenka, E. (1891). Bronn's Klassen und Ordnungen des Thier-Reichs. Anatomischer Theil [Klasy Bronna i poryadky tvarynnoho tsarstva. Anatomichna chastyna]. Leipzig, 1(6): 10 - 1008.
Kurochkin, E. N. (1971). Adaptive features of the structure and locomotion of water birds. The results of science. Vertebrate zoology. Moscow. BLAME, 94-135.
Loparev, S. A. (1996). Possible adaptive value of the open pelvis of birds and a new hypothesis of the origin of flight. Ukrainian ornithological journal "Berkut", 5(2): 216-230.
Maurer, D. R. (1977). The appendicular myology and relationships of the avian order Coraciiformes. Unpubl., Ph. D. diss. Pittsburgh, Pennsylvania: Univ. Pittsburgh, 347.
Melnyk, O. P. & Druz, N. V. (2012). Analysis of biomorphological features of the hip joint of some storks. Scientific Bulletion of PDAA, 4: 90-94.
Shatkovska, V., Ghazali, M., Mytiai, I. S. & Druz, N. (2018). Size and shape correlation of birds' pelvis and egg: Impact of developmental mode, habitat, and phylogeny. Journal of Morphology, 20 - 28. https://doi.org/10.1002/jmor.20888
Zinoviev, A. B. (2007). Comparative anatomy, structural transformations and adaptive evolution of the apparatus of two-legged locomotion of birds: author's ref. dis. … Dr. biol. Sciences: specialty 03.00.08 - "Zoology". Moscow: Moscow State University, 53.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).