Морфологічна характеристика і термінологія клітин еритроїдного ряду
DOI:
https://doi.org/10.31548/ujvs2020.02.007Анотація
Анотація. Першою морфологічно розпізнаваною клітиною еритроцитопоезу є еритробласт. У процесі дозрівання еритроцитів від еритробласта до зрілої клітини проходять такі основні зміни: базофілія цитоплазми клітини (зумовлена наявністю значного вмісту РНК у рибосомах) змінюється спочатку поліхроматофілією, а потім (унаслідок збільшення вмісту гемоглобіну і зменшення кількості РНК та втратою усіх органел) оксифілією; ядро ущільнюється, пікнотизується і виштовхується з клітини; розміри клітини у процесі диференціації зменшуються від 15–25 до 7–8 мкм.
При аналізі постнатального еритроцитопоезу в нормі та за патології, з метою отримання достовірної інформації, необхідно до офіційних назв клітин цього процесу додавати назви їх синонімів, які використовують вітчизняні та зарубіжні гематологи. Узагальнюючи термінологію клітинних елементів постнатального еритроцитопоезу тварин на основі їх морфологічної специфіки можна представити її наступним чином: 1. Еритробласт (синоніми – проеритробласт, рубрібласт) → 2. Пронормобласт (синоніми – пронормоцит, прорубріцит) → 3. Нормобласт базофільний (синоніми – нормоцит базофільний, рубріцит базофільний) → 4. Нормобласт поліхроматофільний (синоніми – нормоцит поліхроматофільний, рубріцит поліхроматофільний) → 5. Нормобласт оксифільний (отрохроматичний) (синоніми – нормоцит оксифільний (ортохроматичний), метарубріцит) → 6. Ретикулоцит → 7. Зрілий еритроцит.
За фізіологічних умов потреба в еритроцитах забезпечується за рахунок посиленого розмноження поліхроматофільних нормобластів. Якщо потреба організму в еритроцитах зростає (наприклад, у разі крововтрат), нормобласти починають розвиватися із попередників, а останні - зі стовбурових кровотворних клітин.
До поділу здатні клітини IV класу (еритробласт, пронормобласт, нормобласт базофільний і крупні молоді клітини нормобласта поліхроматофільного). Клітини V класу (нормоцит оксифільний і ретикулоцити кісткового мозку та крові) не мають здатності до поділу, вони лише дозрівають. Процес гемоглобінізації в клітинах еритроїдного ряду розпочинається в базофільних нормобластах і завершується в ретикулоцитах. В зрілих еритроцитах (VI клас клітин) процес утворення гемоглобіну не відбувається.
Ключові слова: Еритроцитопоез, еритробласт, проеритробласт, пронормобласт, прорубріцит, нормобласт, нормоцит, рубріцит, метарубріцит, ретикулоцит, еритроцит, гемоглобінізація в клітині
Посилання
Abramov, M. G. (1985). Gematologicheskiy atlas [Hematological atlas]. Moscow: Meditsina, 344. (in Russian)
Anderson, S. H., (2007). Atlas gematologicheskiy [Hematological atlas]. Moscow: Logosfera, 608. (in Russian)
Bazarnova, M. A. (1982). Rukovodstvo po klinicheskoy laboratornoy diagnostike [Clinical Laboratory Diagnostics Guide]. Kiev: Vischa shkola, 2:175. (in Ukrainian)
Dudok, V. V., Ivanova-Sohomonian, A. Y., Lutsyk, O. D. & Chaikovskyi, Yu.B. (2001). Mizhnarodna histolohichna nomenklatura (ukrainsko-anhliiskyi-latynskyi slovnyk terminiv z tsytolohii, histolohii ta mikroanatomii) [International histological nomenclature]. Lviv: Nautilus, 284. (in Ukrainian)
Harvey, J. W. (2012). Veterinary Hematology: A Diagnostic Guide and Color Atlas, https://www.elsevier.ca/ca/product.jsp?isbn=9781437701739
Heilmeger, L., Begemann, H., Loffler, H., Rastetter, J. & Haferlach, T. (2005). Atlas of clinical Hematology. 6th Edition, http://site.iugaza. edu.ps/akhudair/files/Atlas-of-Clinical-Hematology-6th-Edition.pdf
Kamyshnikov, V. S., Volotovskaya, O. A., Hodyukova, A.B., Dal'nova, T. S., Vasiliu-Svetlickaya , S. G., Zubovskaya, E. T. & Alekhnovich L. I. (2011). Metody klinicheskih laboratornyih issledovaniy [Clinical Laboratory Research Methods] Minsk: MEDpress-inform, 745. (in Russian)
Kaushansky, K., Lichtman, M. A., Prchal, J. T., Levi, M. M., Press, O. W. & Burns, L. J. (2010). Williams Hematology, Eighth Edition, https://www.amazon.com/Williams-Hematology-Eighth-Kenneth-Kaushansky/dp/0071621512
Khomych, V. T., Mazurkevych, T. A., Dyshliuk, N. V., Stehnei, Zh. H. & Usenko, S. I. (2019). Nomina embrilogica veterinaria/ Mizhnarodna veterynarna histolohichna nomenklatura (Terminolohichnyi slovnyk) [International Veterinary Histological Nomenclature]. FOP Yamchynskyi O.V., 276. (in Ukrainian)
Kudryavtsev, A. A. & Kudryavtseva, L. A. (1974). Klinicheskaya gematologiya zhivotnyih [Clinical hematology of animals] Moscow: Kolos, 399. (in Russian)
Levchenko, V. I., Vlizlo, V. V., Kondrakhin, I. P., Melnyk, Y. L., Sudakov, M. O., Chumachenko, V. Yu., Bezukh, V. M., Bohatko, L. M., Holovakha, V. I., Lysenko, V. V. & Sakhniuk, V. V. (2004). Klinichna diahnostyka vnutrishnikh khvorob tvaryn [Clinical diagnosis of internal animal diseases]. Bila Tserkva: VAT «Bilotserkivska knyzhkova fabryka», 608. (in Ukrainian)
Lutsyk, O. D., Ivanova, A. Y., Kabak, K. S. & Chaikov, Yu. B. (2003). Histolohiia liudyny [Human histology], https://www.slideshare.net/guculiak/2003-43321493
Mary Anna Thrall, Glade Weiser, Robin Allison & Terry Campbell (2012). Veterinary hematology and clinical, chemistry/edited by2nded. h ps://books.google.com.ua/booksid=PjCanfyADvIC&pg=PT22&lpg=PT22&dq=Vete r i n a r y + h e m a-tology+and+clinical+chemistry
Mazurkevych, A. Y., Kovpak, V. V., Danilov, V. B., Maliuk, M. O. & Kharkevych, Yu. O. (2014). Klitynni tekhnolohii u veterynarnii medytsyni [Cellular technologies in veterinary medicine]. Kyiv: Komprynt, 132. (in Ukrainian)
Nikitin, V. N. (1956). Gematologicheskiy atlas [Hematological atlas]. Moscow: Gosudarstvennoe izdatelstvo selskohozyaystvennoy literaturyi, 259. (in Russian)
Rigan, V. Dzh., Sanders, T. G. & Denikola, D. B. (2000). Atlas veterinarnoy gematologii [Atlas of Veterinary Hematology]. Moscow: OOO «AKVARIUM LTD», 136. (in Russian)
Tretiak, N. M. (2005). Hematolohiia Navch. posibnyk [Hematology: A textbook]. Kyiv: Zovnishnia torhivlia, 240. (in Ukrainian)
Weiss, D. J. & Wardrop, K. J. (2010). Schalm's veterinary hematology. - 6th ed. http://vetbooks.ir/schalms-veterinary-hematology-6th-edition/
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
