Біохімічні показники крові корів-донорів трансфер-фактора залежно від схеми сенсибілізації
DOI:
https://doi.org/10.31548/ujvs2020.04.009Ключові слова:
трансфер-фактор, сенсибілізація, корови, кровАнотація
Дослідження та розроблення засобів для ефективної профілактики й терапії захворювань у тварин є одним із пріоритетних напрямів сучасної ветеринарної науки. Засоби на основі трансфер-фактора є досить перспективними для вирішення цих проблем. Одним з етапів отримання якісного трансфер-фактора специфічного щодо певного захворювання є сенсибілізація організму тварин-донорів. Метою даної роботи було дослідження біохімічних показників крові корів-донорів після проведення сенсибілізації за різними схемами. У дослідах використовували корів української чорно-рябої молочної породи, віком 4–5 років. Сенсибілізацію тільних корів здійснювали за 1–1,5 місяці до отелення концентрованою формол-галуневою вакциною проти сальмонельозу телят виготовленою Херсонською біофабрикою. Тваринам І дослідної групи вакцину вводили за місяць до отелення, одноразово в дозі 10 мл. Тваринам ІІ дослідної групи за 1,5 місяці до отелення вводили вакцину дворазово з інтервалом між ін'єкціями 10 діб у дозах 10 та 15 мл. Проведені дослідження показали, що в корів-донорів, яким вакцину вводили дворазово, відмічали зростання вмісту гемоглобіну на 13 % (р<0,05). Також встановлено зниження вмісту глюкози та креатиніну на 13–28 % (р<0,05–0,01) у сироватці крові тільних корів, що не залежало від схеми сенсибілізації, та тенденцію щодо зниження вмісту загального білка. Незалежно від схеми сенсибілізації корів, спостерігали підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові в 1,3–1,5 раза (р<0,05–0,001), причому якщо за одноразового введення вакцини переважно зростала активність аланінамінотрансферази, то за дворазового – активність аспартатамінотрансферази. Встановлено незначне зниження вмісту Кальцію (на 5–9 %) та Фосфору (на 2–3 %) і збільшення вмісту Калію (на 2–5 %) у сироватці крові тільних корів через два тижні після введення вакцини незалежно від схеми сенсибілізації.
Посилання
Chen, H., Gao, N., Fan, D., Wu, J., Zhu, J., Li, J., ... & An, J. (2012). Suppressive effects on the immune response and protective immunity to a JEV DNA vaccine by co-administration of a GM-CSF-expressing plasmid in mice. PLoS One, 7(4), e34602.
https://doi.org/10.1371/journal.pone.0034602
Fudenberg, H. H., & Pizza, G. (1994). Transfer factor 1993: new frontiers. Progress in Drug Research/Fortschritte der Arzneimittelforschung/Progrès des recherches pharmaceutiques, 309-400.
https://doi.org/10.1007/978-3-0348-7153-2_7
Galbraith, G., & Fudenberg, H. (1985). Transfer Factor. Dermatology, Immunology and Allergy, 3, 889-898.
García-Hernández, U., Robledo-Ávila, F. H., Álvarez-Jiménez, V. D., Rodríguez-Cortés, O., Wong-Baeza, I., Serafín-López, J., ... & Chacón-Salinas, R. (2014). Dialyzable leukocyte extracts activate TLR-2 on monocytes. Natural Product Communications, 9(6), 1934578X1400900633.
https://doi.org/10.1177/1934578X1400900633
Kirkpatrick, C. H. (1993). Structural nature and functions of transfer factors. Annals of the New York Academy of Sciences, 685(1), 362-368.
https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.1993.tb35889.x
Krishnaveni, M. (2013). A review on transfer factor an immune modulator. Drug Invention Today, 5(2), 153-156.
https://doi.org/10.1016/j.dit.2013.04.002
Lara, H. H., Ixtepan-Turrent, L., Garza-Treviño, E. N., Tamez-Guerra, R., & Rodriguez-Padilla, C. (2010). Clinical and immunological assessment in breast cancer patients receiving anticancer therapy and bovine dialyzable leukocyte extract as an adjuvant. Experimental and Therapeutic Medicine, 1(3), 425-431. doi: 10.3892/etm_00000066
https://doi.org/10.3892/etm_00000066
Lawrence, H. S. (1955). The transfer in humans of delayed skin sensitivity to streptococcal M substance and to tuberculin with disrupted leucocytes. The Journal of Clinical Investigation, 34(2), 219-230.
https://doi.org/10.1172/JCI103075
Petrov, R. V., Khaitov, R. M., Manko, V. M., Cheredeev, A. N., Vorobiev, A. A., & Trunova, L. A. (1994). Otsenka immunnogo statusa, immunologicheskiy monitoring-sovremennyie problemyi klinicheskoy immunologii i allergologii [Assessment of the immune status, immunological monitoring - modern problems of clinical immunology and allergology]. Immunology, 15(6), 4-6.
Rozzo, S. J., & Kirkpatrick, C. H. (1992). Purification of transfer factors. Molecular immunology, 29(2), 167-182.
https://doi.org/10.1016/0161-5890(92)90098-I
Sell, S., Berkower, I., & Max, E. E. (1996). Immunology, immunopathology and immunity. Stamford. CT: Appleton a Lange.
Viza, D., Fudenberg, H. H., Palareti, A., Ablashi, D., De Vinci, C., & Pizza, G. (2013). Transfer factor: an overlooked potential for the prevention and treatment of infectious diseases. Folia biologica, 59(2), 53.
Vlizlo, V. V., Fedoruk, R. S., & Ratych, I. B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medytsyni [Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary]. Spolom, Lviv.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).