Землеустрій, кадастр і моніторинг земель

Екологія стала актуальною глобальною проблемою для сучасних мегаполісів. Міста прагнуть збалансувати своє економічне зростання та зберегти стан навколишнього середовища. Однією із програм, яку дедалі  більше міст впроваджують на муніципальному рівні - це програма сталого розвитку (на основі Паризької Кліматичної Угоди). Дане дослідження представляє екологічні та економічні профілі міст через призму їх економіки. Основна увага роботи зосереджена на управлінні відходами, зменшенні рівня шкідливих викидів та підвищенні рівня економічного розвитку міст. Було опрацьовано та проаналізовано принципи інтеграції сучасного зеленого міста для визначення оптимальних стратегії його розвитку.  Така стратегія, повинна синхронізувати економічну діяльність  міста з цілями програми  сталого розвитку.

Проведено дослідження з використанням мульти-дисциплінарного підходу до збору та аналізу кількісних і якісних даних життєдіяльності міст. За допомогою статистичного моделювання було проведено оцінку загальних соціальних та економічних показників і представлено результати підрахунку важливих екологічних даних. Серед опрацьованих даних можна виділити загальні програми витрати міського бюджету, показники управління відходами та профілі викидів. Для проведення дослідження та апробації результатів  було обрано три наступних міста: Київ, Париж і Нью-Йорк, проаналізовано інформацію по головним соціально-економічним показникам їх розвитку. Авторами було розглянуто норми чинного законодавства, пов'язаного з екологією та землекористуванням міст. Це дозволило надати оцінку імплементаціям та планам програм сталого розвитку. Це дозволить у подальшому оцінити вплив програми сталого розвитку до 2035 рік на поточний (щорічний) рівень економічного розвитку. 

На основі проведених досліджень можна стверджувати, що обрані міста успішно поетапно впроваджують програми сталого розвитку на основі кліматичної угоди. У обраних містах розширюються зони зелених насаджень, продовжується інвестування програм розвитку та підтримка ініціативи щодо використання відновлюваної енергії. Можна впевнено стверджувати, що на місцевому рівні було досягнуто скорочення шкідливих викидів і підвищено ефективність програм управління відходами. Для прикладу, Париж і Нью-Йорк виділяють значні частини своїх бюджетів на програми сталого розвитку, демонструючи ефективне узгодження між інвестиціями в програми збереження навколишнього середовища та стабільністю економічного розвитку. Незважаючи на обмежені ресурси, місто Київ демонструє прогрес у модернізації систем утилізації відходів і прийнятті екологічних норм ЄС.

Економічний розвиток міст може гармонійно розвиватися разом з впровадженням екологічних програм. У першу чергу це відбувається через програми цільових інвестиції та адаптацію нових міських програм, пов’язаних із екологією. У майбутньому доцільно розробити механізми співпраці між муніципальною владою, громадськими організаціями та приватним бізнесом для вирішення екологічних проблем, подолання негативного впливу від їх наслідків. Завдяки цьому можна створити дорожню карту для ефективного управління містом. Такі програми розвитку міста дозволять покращити їх екологічні та економічні профілі, підтримуючи глобальне прагнення до сталого розвитку.

Ключові слова: міська економіка, зелене місто, управління відходами, шкідливі викиди, економічний розвиток.

Klopp, J. M., & Petretta, D. L. (2017). The urban sustainable development goal: Indicators, complexity and the politics of measuring cities. Cities, 63, 92-97. Available at: https://doi.org/10.1016/j.cities.2016.12.019.

Naess, P. (2001). Urban Planning and Sustainable Development. European Planning Studies, 9(4), 503–524. Available at: https://doi.org/10.1080/713666490.

Song, Y. (2011). Ecological city and urban sustainable development. Procedia Engineering, 21, 142-146. Available at: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2011.11.1997.

Simon, D., Arfvidsson, H., Anand, G., Bazaz, A., Fenna, G., Foster, K., ... & Wright, C. (2016). Developing and testing the Urban Sustainable Development Goal’s targets and indicators–a five-city study. Environment and Urbanization, 28(1), 49-63. Available at: https://doi.org/10.1177/0956247815619865.

Hassan, A. M., & Lee, H. (2015). The paradox of the sustainable city: definitions and examples. Environment, development and sustainability, 17, 1267-1285. Available at: https://doi.org/10.1007/s10668-014-9604-z.

Sodiq, A., Baloch, A. A., Khan, S. A., Sezer, N., Mahmoud, S., Jama, M., & Abdelaal, A. (2019). Towards modern sustainable cities: Review of sustainability principles and trends. Journal of Cleaner Production, 227, 972-1001. Available at: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.04.106.

Koval, V., Olczak, P., Vdovenko, N., Boiko, O., Matuszewska, D., & Mikhno, I. (2021). Ecosystem of environmentally sustainable municipal infrastructure in Ukraine. Sustainability, 13(18), 10223. Available at: https://doi.org/10.3390/su131810223.