Теоретичні засади проведення агрохімічної паспортизації для екологобезпечного землекористування
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2019.03.10Анотація
Землеробствоє перспективним напрямком для сільськогосподарського виробництва, за умови екологічно безпечного та раціонального землекористування. Мета сталого управління земельними ресурсами - оптимізувати діяльність працівників сільського господарства для покращення екологічної, економічної та соціальної динаміки розвитку аграрного сектору за рахунок збереження та підвищення якості ґрунтів та продуктів споживання.
Розвиток екологічно безпечного землекористування за використання геоінформаційних технологій можливий за рахунок створеннялогічної бази, яка забезпечує інформацією не тільки про стан земельних ресурсів, а й про основні причини погіршення якості агрохімічних показників. Через характер та складність земельних питань,геоінформаційні системи у вигляді інформаційних баз даних допомагають вирішувати питання управління землею та агроекологічними зонами. У той же час, ця просторова стратифікація сприяє включенню фермерів та органів місцевого самоврядування у загальний процес вдосконалення землеробства та екологічного землеустрою.
Геоінформаційні системи в проведенні агрохімічної паспортизації орієнтовані на превентивне обслуговування, а не на реабілітацію, та забезпечують впровадження методології та підхід до інтеграції соціально-економічної та біофізичної інформації, необхідної для покращення стратегій екологобезпечного землекористування.
Новизна даного дослідження полягає у вдосконаленні процесів інформаційного забезпечення землевласників шляхом створення та наповнення бази реєстрації сільськогосподарських підприємств, що займаються вирощуванням органічної продукції рослинництва.
Ключові слова: екологобезпечність, землевпорядкування, агроекологічні зони, геоінформаційні системи.
Посилання
S.M. Rizhuk, M. V., Forest, D. M. Bentsarovsky (2003) Metodyka ahrokhimichnoi pasportyzatsii zemel silskohospodarskoho pryznachennia [Methods of agrochemical certification of agricultural lands ], 64 [in Ukranian].
Zakon Ukrayinu «Pro zemleustrij» vid 20.10.2019. Retrieved from URL : http://zakon1.rada. gov.ua/laws/show/858-15/page3
Zatserkovnyi V. I. (2013) Analiz mozhlyvosti pidvyshchennia efektyvnosti silskohospodarskoho vyrobnytstva pry zastosuvanni GIS u zadachakh upravlinnia [Analysis of the possibility of increasing the efficiency of agricultural production in the application of GIS in management tasks] Visnyk CHDTU, Technical Sciences Series, 3 (67). Chernihiv: CHDTU, 174–183 [in Ukranian].
Сollection of scientific works (2003) Sotsialno-ekonomichni ta ekolohichni problemy vykorystannia i okhorony zemel v umovakh reformuvannia zemelnykh vidnosyn [Socio-economic and environmental problems of land use and protection in the context of land reform]. Kharkiv: KNAU, 55 [in Ukranian].
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).