Класифікація сучасних засобів та методів дослідження процесу урбанізації
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2020.04.05Анотація
У статті представлена класифікація сучасних інструментів досліджень та методів наукових досліджень урбанізації. Урбанізація є визначною сферою мультидисциплінарного дослідження, яке описує динаміку змін чисельності населення, зміни землекористування, земельного покриття та зелених зон, дорожнє та архітектурне містобудування та багато іншого. У статті розглядаються питання класифікації методів досліджень, які на основні підсвідомості урбанізаційних досліджень і, які наукові методи можуть бути використані в кожному з них. У цій роботі досліджуються основні інструменти урбанізації, такі як обчислювальні, картографічні, інформаційні та розумні інструменти міста. Ключовим компонентом будь-якого з вищезгаданих інструментів є отримані дані. Ми класифікували дані за їх застосуванням і дослідницькими галузями, де вони використовуються.
Економічне дослідження лежить в основі будь-якої сучасної наукової роботи щодо урбанізації. Міський бюджет, вартість життя у місті, дані про зайнятість населення і ціни на землю є одними з найбільш широко використовуваних напрямків досліджень у цій сфері. У статті наголошується, що ріст і розвиток міст, моделі урбанізації, просторове планування та розподіл земельних ресурсів є галузями економічних досліджень урбанізації.
Мета статті полягає у вирішення проблем, з якими стикається будь-який новий дослідник, відсутність великого огляду та класифікації доступних інструментів. Досягнення в галузі інформатики та поточного стану обчислювальних можливостей дозволяють моделювати систему в реальному часі та візуалізацію геопрострових даних у 3D. На додаток до цього у статті представлений науково-методологічний та науково-дослідницький процеси про розгляду урбанізації. Цей процес може стати основою для майбутніх наукових знань і робіт з урбанізації та у суміжних галузях.
Ключові слова. Урбанізація, комп’ютерне бачення, нейронні мережі, прогнозування, візуалізація, земельний покрив, ГІС, нерухомість, системне моделювання, великі дані.
Посилання
United Nations Department of Economic and Social Affairs Population Urbanization study. Available at: https://www.un.org/en/development/desa/population/theme/urbanization/index.asp.
Statista online data platform. Available at: https://www.statista.com.
Online Encyclopaedia Britannica Information Systems article. Available at: https://www.britannica.com/topic/information-system/Information-systems-in-the-economy-and-society.
United Nations Development Programme. Available at: https://www.undp.org/content/undp/en/home/sustainable-development-goals.html.
Maliene V, Grigonis V, Palevicius V, Griffiths S (2011). "Geographic information system: Old principles with new capabilities". Urban Design International. 16 (1): 1-6.
https://doi.org/10.1057/udi.2010.25
Paul J. Urban Sustainability in Theory and Practice. New York : Routledg, 2014. 282p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
