Особливості формування рекреаційного землекористування у приміській зоні мегаполісу
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2021.03.07Анотація
У статті висвітлені наукові засади формування природоохоронних землекористувань в України. Досліджено складові приміських зон мегаполісів та процес їх розвитку сьогодні. У статті відображається вплив розвитку та розширення міст на користування землею та навколишнє середовище. Акцентовано увагу на те, що пришвидшення темпів урбанізації, супроводжує собою зникнення цінних природних і рекреаційних комплексів, втрату культурного й історичного надбання, а також викликає підвищення напруги у соціумі.
Проаналізовано статистичні та аналітичні дані Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Держгеокадастру України, Державної служби статистики України, Міністерства економіки України, матеріалів науково-практичних конференцій, семінарів, власні розрахунки автора.
Визначено необхідність створення відновного користування землею у приміській зоні мегаполісу. Проведено аналіз думок різних авторів, щодо визначення понять «рекреаційні території», «рекреаційне землекористування», «землі рекреаційного призначення». Здійснено огляд особливостей формування, використання та збереження рекреаційних територій.
Досліджено, що сформування системи упорядкованого розвитку рекреаційних теорій дає можливість реалізації та існування системи «людина – суспільство – довкілля», і в цілому,дає можливість реалізації національних інтересів майже кожної країни в світі.
У статті відображені найголовніші проблеми рекреаційного землекористування в Україні, а також механізми боротьби з ними, для того щоб в рекреаційній сфері залишилася ландшафтів, які забезпечують потребу населення у відпочинку.
Ключові слова:рекреаційне землекористування, приміська зона мегаполісу, рекреаційні території, землі рекреаційного призначення.
Посилання
Mironenko N.S., Tverdokhlebov I.T. (1981).Rekreatsionnaya geografiya [Recreational geography]. Moscow: Publishing house Mosk. un-ta, 208.
Nikolaenko D.V., Nikolaenko T.V. (2001).Rekreatsionnaya geografiya: ucheb. Posobiye[Recreational geography: text-bookal lowance].Moscow: Humanit. ed. center VLADOS, 288.
Opodatkuvannya zemel za mezhamy naselenykh punktiv (2007) [Taxation of land outside the settlements]. Bulletin of the Tax Service of Ukraine, 31-37.
Smoliy V. A., Fedorchenko V.K., Tsybukh V.I. (2006). Entsyklopedychnyy slovnyk-dovidnyk z turyzmu [Encyclopedic dictionary-reference book on tourism]. Kiev. Ukraine: SlovoPublishingHouse, 372.
Ibatullin Sh. I. (2006). Sotsialno-ekonomichni zvyazky velykoho mistata yoho prymiskoyi zony [Socio-economic ties between the big city and its suburbs].Naukovyy visnyk NAU,102, 30.
Land Code of Ukraine: Official portal of the Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
