Європейський досвід розвитку земельно-ресурсного потенціалу в умовах глобалізації
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2021.04.03Анотація
У статті проведено аналіз використання земельно-ресурсного потенціалу країн в умовах глобалізації. Визначено інвестиційно привабливі регіони, соціально-економічні та політичні умови яких сприяють захопленню земель з боку іноземних інвесторів. Обґрунтовано джерела продовольчої безпеки країн із розвиненими економіками. Визначені особливості формування земельного-ресурсного простору європейських країн-неоколоніалістів. Однією із найважливіших історичних подій у політичному та соціально-економічному вимірах світу став колоніалізм, пов'язаний з розвитком капіталізму. У книзі, Ерік Вульф, «Європа та люди без історії», детально описує світове розширення кордонів європейських держав з метою контролю як людських, так і природних ресурсів, а також для розширення світового розвитку держав та просування християнства. Європейський колоніалізм став ранньою формою глобалізації, що формувало більшість нинішніх політичних кордонів світу. Таким способом транспортувалися технології, продукти харчування та ідеї, що базувалися в межах країн-колоніалістів - Великобританії, Іспанії, Франції, Португалії та Нідерландів тощо. Головною метою виступають можливості щодо використання обмежених ресурсів країни-колоній та отримання прибутку. Такий підхід називається неоколоніалізмом (корпоративний колоніалізм), як і класичний європейський колоніалізм на меті має всебічну експлуатацію природних ресурсів, робочої сили та ринків для отримання надприбутків.
Ключові слова: територія, землекористування, захоплення земель, продовольча безпека, сільськогосподарські землі, угіддя.
Посилання
Vulf, Erik R. (2004). Yevropa ta narody bez istoriyi [Europe and peoples without history]. Poshyvaila.- Kiev Academy. Publishing House.- 535.
Dankevych V. Ye., Dankevych Ye. M., Sheheda O. V. (2019). The impact of economic globalization on the formation of land relations in agriculture. Problems of the economy. 2 (40). 5-14.
https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-2-5-14
Zaiats V. M. (2011). Rozvytok rynku zemel silskogospodarskogo pryznachennya. [Development of the market of agricultural lands]. Kiev. NNT. 390.
Brautigam, D. (2015). Will Africa Feed China. Oxford University Press.
Borras, S., Franco, J., Gómez, S., Kay, C. and Spoor, M. (2012). Land grabbing in Latin America and the Caribbean, The Journal of Peasant Studies. 39. 3-4. p. 851.
https://doi.org/10.1080/03066150.2012.679931
De Schutter, O. (2011). How not to think of land-grabbing: three critiques of large-scale investments in farmland. Journal of Peasant Studies 38(2): 249-279.
https://doi.org/10.1080/03066150.2011.559008
Doing Business 2020. World Bank. : Available at: http:// openknowledge. worldbank.org/ bitstream/ handle/10986/32436/ 9781464814402.pdf.
European coordination via campesina. Available at: http://eurovia.org/wp-content/uploads/2020/09/2020-09-03-EN-ECVC-contribution-EU-Vision-Rural-Areas.pdf.
Eurostat. Farm structure survey. Available at: http://newsrelease105/2018 - 28.
Land matrix country profile august 2020. Available at: http:// https://landmatrix.org/list/investors.
Spoor, M. and Visser, O. (2011). Land grabbing in former Soviet Eurasia. Available at: http://future-agricultures. org/papers-andpresentations/ presentations-1/1385-max-spoor-and-oane-visser/file.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
