Економічний механізм природокористування: інституціональне підґрунтя та інструментально-методологічне забезпечення
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2022.02.06Анотація
Виявлено, що економічний механізм природокористування оперує недостатнім набором методів, інструментів та важелів, які дали б можливість підвищити комплексність господарського освоєння природно-ресурсного потенціалу та посилити дієвість впливу сфери природокористування на темпи соціально-економічного піднесення. Обґрунтовано, що для формування сучасного економічного механізму природокористування необхідним є створення інституціонального підґрунтя, яке передбачатиме умонтування в регуляторну природоохоронну архітектоніку нових інститутів-правил, здатних забезпечити ефективніше залучення природної сировини та екосистемних послуг у ринковий обіг. Встановлено, що інструментально-методологічне забезпечення економічного механізму природокористування має охоплювати широкий спектр методів, інструментів та важелів, що дасть можливість забезпечити бюджетно-податковий та фінансово-кредитний вплив на максимальну кількість операцій, пов’язаних з вилученням матеріально-речової субстанції природної сировини та використанням несировинних корисностей природних комплексів. Дослідження показали, що в сучасному економічному механізмі природокористування має бути присутній широкий спектр фінансово-економічних та управлінсько-економічних методів. Фінансово-економічні методи охоплюють: оцінювання, облік, програмування, планування, прогнозування, оподаткування, бюджетне фінансування, інвестування, страхування, кредитування. До переліку управлінсько-економічних методів відносяться: ліцензування, експертиза, сертифікація, регламентація, стандартизація, моніторинг, кадастр, лімітування, нормування. Встановлено, що сучасний економічний механізм природокористування має охоплювати бюджетні, податкові, митні, кредитні, іпотечно-заставні, фондові, інвестиційні, страхові інструменти, а також інструменти, які базуються на реалізації угод публічно-приватного партнерства. Обґрунтовано, що в структурі економічного механізму природокористування виокремлюються два типи важелів: фінансово-економічні стимули (податкові пільги, пільгові кредити, митні пільги, цінові знижки/надбавки, перехресне субсидування. дотування) та фінансово-економічні санкції (штрафи, пені, відшкодування, компенсації, фінансові обмеження, бюджетні ліміти).
Ключові слова: економічний механізм природокористування, інституціональне підґрунтя, методи, інструменти, важелі, публічні бюджети.
Посилання
Bardas V.M. (2014). Udoskonalennya fiskalʹnoho rehulyuvannya pryrodokorystuvannya [Improvement of fiscal regulation of nature management]. Lutsk, 203.
Biletskaya I.M. (2014). Ekonomichnyy mekhanizm ekolohichnoho rehulyuvannya, yak peredumova stiykoho rozvytku [Economic mechanism of environmental regulation as a prerequisite for sustainable development]. Efficient economy, 6. Available at : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3118
Haman P.I. (2014). Zmist ekonomichnoho mekhanizmu pryrodokorystuvannya ta pryrodookhoronnoyi diyalnosti [The content of the economic mechanism of nature management and environmental activities]. Business navigator. Series: Economics and Entrepreneurship, 5, 48-53.
Danilishin B.M. (1994) Suchasni tendentsiyi rehulyuvannya protsesiv pryrodokorystuvannya v Ukrayini [Current trends in the regulation of nature management processes in Ukraine]. Ukraine economy,11, 59–62.
Danilishin B.M., Hvesik M.A., Golyan V.A. (2009) Ekonomika pryrodokorystuvannya [Economics of nature management]. Condor, 465.
Zavgorodnya T. (2000) Udoskonalennya instrumentiv ekonomichnoho mekhanizmu okhorony navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha [Improving the tools of the economic mechanism of environmental protection]. Ukraine economy,12, 67–70.
Medinskaya N.V., Kolhanova I.H., Zadorozhnya N.M. (2017) Ekoloho-ekonomichna otsinka vykorystannya zemel naselenykh punktiv [Ecological and economic assessment of land use settlements]. Agrosvit, 21, 26-29.
Medinskaya N.V. (2022) Ekonomichnyy mekhanizm pryrodokorystuvannya v umovakh suchasnykh vyklykiv: pryntsypy ta instytutsionalizatsiya [Economic mechanism of nature management in modern challenges: principles and institutionalization]. Economy and Society, 38-41.
Savchenko O. (1997) Udoskonalennya upravlinnya pryrodookhoronnoyu diyalʹnistyu promyslovykh pidpryyemstv [Improving the management of environmental activities of industrial enterprises]. Ukraine economy,10, 68–74.
Khvesik M.A., Bistryakov I.K. (2014) Finansovo-ekonomichni vazheli kapitalizatsiyi pryrodnykh resursiv u konteksti zabezpechennya prybutkovoho pryrodokorystuvannya [Financial and economic levers of capitalization of natural resources in the context of ensuring profitable use of nature]. Finance of Ukraine, 5, 29–47.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
