Надходження рентної плати за користування надрами у місцеві бюджети в контексті модернізації економічного механізму природокористування
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2023.01.11Ключові слова:
економічний механізм природокористування, мінерально-сировинна рента, рентна плата за користування надрами, місцеві бюджети, корисні копалини, територіальна громада.Анотація
Обґрунтовано, що необхідною інституціональною передумовою підвищення результативності розширеного відтворення та господарського освоєння природно-ресурсного потенціалу є модернізація економічного механізму природокористування як на загальнонаціональному, так і на регіональному і місцевому рівнях, зокрема в частині трансформації системи фіскального регулювання користування надрами для видобутку корисних копалин. Дослідження показали, що поглиблення бюджетно-фіскальної децентралізації вимагає ефективнішого використання ендогенних чинників соціально-економічного піднесення територіальних громад, у спектрі котрих особливе значення має підвищення результативності фіскального регулювання надрокористування через удосконалення методології вилучення та розподілу рентної плати за користування надрами. Встановлено, що у 2007-2021 роках у динаміці надходжень рентної плати за користування надрами до місцевих бюджетів України спостерігається декілька фаз зростання та спаду, що корелює з динамікою соціально-економічного піднесення, впливом глобальної фінансової кризи на національне господарство, зміною відсотків відрахування мінерально-сировинної ренти до публічних фінансових фондів відповідних територій. Доведено, що в умовах бюджетно-фіскальної децентралізації сформувалися сприятливі передумови для підвищення частки відрахувань рентної плати за користування надрами до місцевих бюджетів, що дасть можливість сформувати спеціальні фінансові фонди відтворення мінерально-сировинного потенціалу та підвищити заінтересованість місцевого самоврядування у його комплексному використанні. Обґрунтовано, що передувати перегляду принципів зарахування рентної плати за користування надрами до місцевих бюджетів має модернізація економічного механізму природокористування в частині диверсифікації платежів за видобуток корисних копалин, а це дасть можливість забезпечити еквівалентність вилучення мінерально-сировинної ренти та її адекватний розподіл між публічними бюджетами різних таксономічних рівнів.
Ключові слова: економічний механізм природокористування, мінерально-сировинна рента, рентна плата за користування надрами, місцеві бюджети, корисні копалини, територіальна громада.Посилання
Bardas, V. M. (2014) Udoskonalennia fiskalnoho rehuliuvannia pryrodokorystuvannia [Improvement of fiscal regulation of nature use: dissertation]. Lutsk, 203.
Golyan V. Why should more rent for gas, oil and amber go to local budgets? Available at: https://news.finance.ua/ua/news/-/422329/vasyl-golyan-chomu-bilshe-renty-za-gaz-naftu-i-burshtyn-maye-nadhodyty-do-mistsevyh-byudzhetiv.
Golyan V.A. (2016). Plata za pryrodni resursy v umovakh detsentralizatsii: investytsiinyi aspect [Payment for natural resources in conditions of decentralization: investment aspect]. Investments: practice and experience, 7, 7- 16.
Golyan V.A., Androschuk I.I. (2017). Ekonomichnyi mekhanizm pryrodokorystuvannia: rentna plata za korystuvannia nadramy [The economic mechanism of nature use: rent for the use of subsoil] Business Inform, 8, 148–158.
Danylyshyn B.M. (1994). Suchasni tendentsii rehuliuvannia protsesiv pryrodokorystuvannia v Ukraini [Modern trends in the regulation of nature management processes in Ukraine]. Ukraine economy, 11, 59–62.
Matyukha V.V. (2013). Plata za korystuvannia nadramy yak osnovnyi element ekonomichnoho mekhanizmu upravlinnia vitchyznianym fondom nadr [Fee for the use of subsoil as the main element of the economic mechanism of management of the national subsoil fund]. Mechanism of Economic Regulation, 1, 54–60.
Matyukha V.V., Sukhina O.M. (2017). Osoblyvosti mekhanizmu detsentralizovanoho upravlinnia vitchyznianym fondom rodovyshch korysnykh kopalyn mistsevoho znachennia pry yikh vydobuvanni [Peculiarities of the mechanism of decentralized management of the national fund of mineral deposits of local importance during their extraction]. Regional economy, 3(85), 88–93.
Medinska N.V. (2022). Ekonomichnyi mekhanizm pryrodokorystuvannia v umovakh detsentralizatsii: sutnisna kharakterystyka, typy, iierarkhiia [The economic mechanism of nature use in conditions of decentralization: essential characteristics, types, hierarchy]. Economy and the state, 2, 97–102.
Medinska N.V. (2022.). Ekonomichnyi mekhanizm pryrodokorystuvannia: instytutsionalne pidgruntia ta instrumentalno-metodolohichne zabezpechennia [The economic mechanism of nature use: institutional background and instrumental and methodological support]. Land management, cadastre and land monitoring, 2, 64–74.
Mishchenko V.S. (2009). Hlobalnyi i natsionalnyi vymir transformatsiinykh protsesiv u mineralno-syrovynnii sferi Ukrainy [Global and national dimensions of transformational processes in the mineral and raw materials sphere of Ukraine]. Kyiv, General editorial staff of Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine V.M. Shestopalov, RVPS of Ukraine NAS of Ukraine, 84.
Mishchenko V.S. (2013). Prohramne planuvannia rozvytku mineralno-syrovynnoi bazy Ukrainy: metodolohiia i praktyka [Program planning for the development of the mineral and raw material base of Ukraine: methodology and practice]. Kyiv, State University "Institute of Economies of Nature Use and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine", 157.
Potentsial rentnykh platezhiv za vydobutok korysnykh kopalyn v Ukraini [The potential of rent payments for the extraction of minerals in Ukraine]. Kyiv, DNNU "Acad. Finn. management", 228.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
