До питання стратегії використання геоінформаційних систем і технологій для управління територією
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2023.03.010Ключові слова:
стратегія, методологія, технологія, геоінформаційні системи (ГІС), геоінформаційні технології (ГІТ), Атласна ГеоІнформаційна Система (АГІС), метод Концептуальних каркасів (КоКа)Анотація
ГеоІнформаційні (ГІ) Системи (ГІС) і ГІ Технології (ГІТ, разом ГІСТ) вже майже півстоліття, зі створення у 60-х роках минулого століття першої ГІС Канади, використовуються для вирішення задач управління територією. За минулі роки ГІСТ досягли своєї зрілості, однак все ще продовжують розвиватися, охоплюючи все ширші сфери застосування. Виникла навіть наука геоінформатика, у якій ГІСТ використовуються переважно як інструментарій або технологія. Як приклад, геоінформатика у тій же Канаді називається геоматикою і є технологією і/або технологічною наукою.
Разом з тим, розширення сфери застосування ГІСТ ставить перед дослідниками питання методів і методології застосування ГІСТ. За ними слідують питання методів і методології геоінформатики не тільки як технології, а й науки. Причому, ці питання ускладнюються з розширенням сфери застосувань. У інформаційній індустрії разом зі сферою застосувань вживається термін «домен» або «контекст». Таким чином, сучасні застосування ГІСТ маніпулюють великою кількістю взаємопов’язаних термінів і понять, які часто не мають чіткого визначення. Робота присвячена класифікації основних з них, яка розпочинається розглядом поняття стратегії використання.
У роботі використовуються просторові моделі територій. Вони застосовуються при вивченні як територіальних систем реальності, так і окремих просторових сутностей і явищ. Серед просторових моделей основна увага приділяється просторовим інформаційним моделям, найвідомішими з яких є ГеоІнформаційні Системи (ГІС). ГІС невідривні від засобів ГІС – ГеоІнформаційних Технологій (ГІТ).
Основні результати статті отримано так званим методом Концептуальних каркасів (КоКа) Просторових інформаційних систем (ПрІС). Метод КоКа застосовано до спеціального класу ПрІС – Атласних ГеоІнформаційних Систем (АГІС) великих територій (ВТ). Клас АГІС включає в себе Електронні атласи (ЕА), Атласні інформаційні системи (АтІС), Картографічні інформаційні системи (КІС) і, власне ГІС, якщо мова йде про ВТ.
АГІС-ВТ є ієрархічною ешелонованою ПрІС, для якої застосовні основні терміни і поняття статті. Це такі терміни і поняття як «стратегія» і «методологія» застосування ГІС. ГІС, в свою чергу, використовують ГІТ, які також класифікуються за допомогою КоКа ПрІС.
Ключові слова: стратегія, методологія, технологія, геоінформаційні системи (ГІС), геоінформаційні технології (ГІТ), Атласна ГеоІнформаційна Система (АГІС), метод Концептуальних каркасів (КоКа).
Посилання
Territory, accessed 2023-Aug-28, Available at: https://uk.wikipedia.org/wiki/territory.
Agenda 2030 (2015). Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. Resolution adopted by the General Assembly on 25 September. United Nations General Assembly, accessed 2023-Aug-30, Available at: https://sdgs.un.org/2030agenda.
Ukaz Prezydenta Ukrayiny №722/2019 «Pro Tsili staloho rozvytku Ukrayiny na period do 2030 r.» vid 30 veresnya 2019 r. [Decree of the President of Ukraine No. 722/2019 "On the Goals of Sustainable Development of Ukraine for the Period Until 2030" dated 30 September 2019], Available at: https://www.president.gov.ua/documents/7222019-29825.
Rudenko, L. G. (2018). Kulturna spadshchyna v Atlasnii heoinformatsiinii systemi staloho rozvytku Ukrainy: L.H. Rudenko, K.A. Polyvach, V.S. Chabaniuk ta in. / Za red. L.H. Rudenka.[Cultural heritage in the Atlas geoinformation system of sustainable development] Kyiv: Instytut heohrafii NAN Ukrainy, 172. (Ukrainian)
Strategy, accessed 2023-sep-02, Available at: https://uk.wikipedia.org/wiki/Strategy.
Chabaniuk, V., Kolimasov, I. (2020). Analysis of the Practical Use of Geoinformation Systems for Territorial Management and Determination of their Critical Properties.- Cybernetics and Computer Engineering, 2(200), 5-26.
Falkenberg, E. D., Lindgreen P., Eds., (1989). Information System Concepts: An In-depth Analysis. Amsterdam et al., North-Holland, 357.
Chabaniuk, V., Dyshlyk, O., (2014). Kontseptualʹnyy Karkas Elektronnoyi versiyi Natsionalʹnoho atlasu Ukrayiny. [Conceptual Framework of the Electronic Version of the National Atlas of Ukraine]. Ukrayinsʹkyy heohrafichnyy zhurna, 2, 58-68. (Ukrainian)
Rudenko, L. H. (2007). Natsionalʹnyy atlas Ukrayiny. Naukovi osnovy stvorennya ta yikh realizatsiya. [National atlas of Ukraine. Scientific foundations of creation and their implementation]. Akademperiodyka, 408. (Ukrainian)
Chabaniuk, V. S. (2018). Reliatsiina kartohrafiia: Teoriia ta praktyka. [Relational cartography: Theory and practice.]. Instytut heohrafii NAN Ukrainy, 525. (Ukrainian)
Booch Grady, Rumbaugh James, Jacobson Ivar. (2005). The Unified Modeling Language User Guide. Addison-Wesley, 2nd Ed. 496.
Alexander Christopher. (1979). The Timeless Way Of Building. Oxford University Press, 552.
Rudenko, L., Chabaniuk, V. (2020). Metodolohiya stvorennya HIS zahroz i vyklykiv yak skladovoyi zabezpechennya staloho (zbalansovanoho) rozvytku rehioniv Ukrayiny. Teoriya. [Methodology of creating GIS threats and challenges as a component of ensuring sustainable (balanced) development of the regions of Ukraine. Theory.] Bila stattya, 2020-ber19-tra31, V0703ukr. 118. (Ukrainian)
Iivari Juhani. (2015). Distinguishing and contrasting two strategies for design science research.- European Journal of Information Systems, 24(1), 107-115.
Wilson Scott, Maples Bruce, Landgrave Tim. (1999). Analyzing Requirements and Defining Solutions Architecture. MCSD Training Kit For Exam 70-100 (MCSD Training Guide). Microsoft Press, 700.
Seidewitz Ed. (2003). What Models Mean.- IEEE Software, 20(5), 26-32.
Brambilla Marco, Cabot Jordi, Wimmer Manuel. (2017). Model-driven Software Engineering in Practice. Morgan & Claypool Publishers. 2, 209.
Favre Jean-Marie. (2006). Megamodelling and Etymology. A Story of Words: from MED to MDE via MODEL in Five Millenniums. Dagstuhl Seminar Proceedings 05161. 427, 22.
Vernon Vaughn. (2016). Domain-Driven Design Distilled, Addison-Wesley, 137.
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
