Еволюція розвитку лісомеліоративного землекористування та відновлення полезахисних лісових смуг у громадах
DOI:
https://doi.org/10.31548/zemleustriy2024.04.06Ключові слова:
полезахисні лісові смуги, землекористування, громади, ревіталізація, заліснення, агроланшафти, охорона земель, органічне землеробство, лісомеліораціяАнотація
У роботі розглядається еволюція розвитку полезахисних лісових смуг (лісосмуг), головної складової агроланшафтів степу і лісостепу України та визначені напрямки збереження лісосмуг та необхідність залучення громад і громадськості до робіт по залісненню та відновленню.
Одна із елементів основи збереження продуктивності агроланшафтів, захисту ґрунтів від вітрової і водної ерозії.
Підкреслено значення лісосмуг, як важливого елементу екологічного каркасу степу і лісостепу України, що забезпечує 20% приросту врожайності культур, формує особливий мікроклімат в агросфері поліпшує водозабезпечення ґрунтів.
Визначено незадовільний та частково критичний стан лісосмуг України, особливо в зонах бойових дій, та запропоновано можливі нормативно-правові регуляторні рішення на державному, регіональному і місцевому рівні. Підкреслено необхідність посилення державної підтримки заліснення земель та недостатні урядові заходи в сфері заліснення.
В роботі запропоновано заходи і механізми розв’язання актуальної для України проблеми охорони, відновлення і розвитку системи лісосмуг, підвищення відсотку лісистості степу і лісостепу України, за рахунок лісомеліорації. Описано проблеми, що впливають на функціонування лісосмуг і їх захисні функції..
Запропоновано передати в громади, вилучені із земель колективної власності та створені зусиллями села агроліси, як стимул організації у громадах комунальних лісотехнічних підрозділів, що дасть змогу закріпити і ревіталізувати більшість лісосмуг та проводити заліснення комунальних і приватних земельних ділянок. Визначена необхідність прийняття державних та обласних цільових програм охорони та розвитку лісових насаджень
Визначено головним джерелом фінансування робіт з лісомеліорації, відновлення лісосмуг і заліснення, земельні платежі до бюджету, з направленням на указані цілі до 50 відсотків земельних платежів із земель сільськогосподарського призначення.
Відмічено, що сільськогосподарські товаровиробники, які впроваджують методи розумного, комбінованого та органічного землеробства у більшості дбайливо доглядають лісосмуги і підтримують їх функціональні властивості. В Полтавській області можна виділити підприємства «Астарта-Київ» і ПП «Агроекологія».
Ключові слова: полезахисні лісові смуги, землекористування, громади, ревіталізація, заліснення, агроланшафти, охорона земель, органічне землеробство, лісомеліорація.
Посилання
The Land Code of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text.
On the approval of the Rules for the maintenance and preservation of field protection forest strips located on agricultural lands. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#Text.
Bodrov, V. O., Gerasimenko, P. I., Lavrynenko, D. D. and others (1972). Lisova melioratsiya z osnovamy lisnytstva [Forest reclamation with the basics of forestry]. Kyiv, Ukraine, 193.
Vysotskyi, H. M. (1928). Perspektyvy lisovoyi doslidnoyi spravy na Ukrayini [Perspectives of forestry research in Ukraine]. Traditions of forest research work in Ukraine. Kharkiv, 10, 3-21.
Yukhnovsky, V. Yu., Dudarets, S. M., Malyuga, V. M. (2012). Ahrolisomelioratsiya: pidruchnyk [Agroforestry improvement: a textbook]. Kyiv, Ukraine: Condor Publishing House, 372.
Furdychko, O. I., Bondarenko, V. D. (2000). Pershopostati ukrayinsʹkoho lisivnytstva. Narysy do lisovoyi istoriyi [The leading figures of Ukrainian forestry. Essays on forest history]. Lviv, Ukraine: JSC "Biblios", 372.
Pisarenko, V. M., Antonets, A. S., Lukyanenko, G. V., Pisarenko, P.V. (2017). Systema orhanichnoho zemlerobstva ahroekoloha S. S. Antontsya [The system of organic farming by agroecologist S.S. Antonets]. Poltava, Ukraine, 131.
Novakovskii, L. Ya., Tarariko, O. G., Trehobchuk, V. M. (1996). Ekolohoekonomichni problemy rozvytku natsionalʹnoho APK, vykorystannya zemelʹnykh i lisovykh resursiv [Ecological and economic problems of the development of the national agricultural industry, use of land and forest resources]. Herald of Agrarian Science, 8, 5-10.
Agrarian Union of Ukraine. Internet resource. Available at: http://www.aut.org.ua.
Sharyi, G. I., Nesterenko, S. V., Odaryuk, T. S. (2021). Lisosmuhy chekaty dohlyadu ne povynni [Forest strips should not wait for care]. Land Management Herald, 5, 19-23.
Tretyak, A. M., Tretyak, V. M., Gunko, L. A., Lyashevskyi, V. B. (2022). Ekonomika netradytsiynoho silʹsʹkohospodarsʹkoho zemlekorystuvannya v konteksti zakhodiv shchodo zminy klimatu Ukrayiny [The economics of non-traditional agricultural land use in the context of climate change measures in Ukraine]. Agrosvit. 22, 3-11.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).