Методична складова застосування моделі AGMEMOD для формування ринкової рівноваги на ринку зерна
DOI:
https://doi.org/10.31548/bioeconomy2019.01.077Ключові слова:
ринок, ринкова рівновага, ринок зерна, модель, AGMEMODАнотація
У статті досліджено математичну модель розрахунку ринку зерна на прикладі AGMEMOD, а також проаналізовано вплив на нього інструментів аграрної політики, що сприяє захисту інтересів сільськогосподарських товаровиробників і забезпечення стабільності виробництва в сільському господарстві. Проведено моделювання, включаючи зміни у виробництві, споживанні, цінах, а також експорті та імпорті ряду зернових продуктів. Виявлено, що ефективне регулювання позитивно позначається на розвитку більш прибуткових культур, а саме: пшениці, кукурудзи, в той час як сектори виробництва ячменю, вівса та жита, швидше за все, відчують протилежний вплив від введення ефективного регулювання. Більш того, ці результати розподілені за регіонами, а також за групами виробників. Зазначено, що результати моделювання залежать від ряду об’єктивних невизначених факторів, які в основному стосуються змін клімату, політичних та фінансових криз. Представлено результати моделювання AGMEMOD з урахуванням різних сценаріїв ефективного регулювання, які відображають зміни у виробництві, споживанні, імпорті та експорті головних зернових культур в Україні.
Визначено, що ефективне функціонування економіки України і аграрних галузей, залежить від розвитку ринку, балансу попиту-пропозиції на галузевих ринках, а саме для забезпечення ринкової рівноваги. Досліджено ринкове середовище для визначення проблем і перспектив розвитку ринку зерна, а також ролі держави в розбудові та здійсненні регуляторної політики. Проведено моделювання стану ринкової рівноваги при сформованій пропозиції та попиту в умовах цінової невизначеності на основі попередніх років.
Посилання
Lyshenko M. O. (2008). Modelyuvannya ekonomichnoyi efektyvnosti vyrobnytstva zerna na rivni rehionu. Visnyk Sumsʹkoho natsionalʹnoho ahrarnoho universytetu: Ekolnomika i menedzhment, 4(28) : 65-69.
Kvasha S. M. (2013). Metodolohichnyy bazys pryynyattya suspilʹnykh rishenʹ v ahrarniy politytsi. Ekonomika APK, 8 : 12-21.
Kvasha S. M., Vytvytska O. D., Nakonechna K. V. (2009). Mekhanizm derzhavnoyi pidtrymky silʹsʹkohospodarsʹkoho vyrobnytstva ta shlyakhy yoho udoskonalennya. Kyiv: NNNTS IAE, 200.
Yedyna kompleksna stratehiya rozvytku silʹsʹkoho hospodarstva ta silʹsʹkykh terytoriy na 2015-2020 roky. (2015). Kyiv: Ministerstvo ahrarnoyi polityky ta prodovolʹstva Ukrayiny, 225.
Malik M. Y., Lupenko YU. O. (2009). Derzhavne rehulyuvannya ahrarnoho sektoru ekonomiky v doslidzhennyakh vitchyznyanykh vchenykh. Ekonomika APK, 10 : 153-158.
Zvit z ahrarnoyi polityky: Ahrarni perspektyvy Ukrayiny 2017-2030. (2017). Kyiv: Nimetsʹko-ukrayinsʹkyy ahropolitychnyy dialoh, 35.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.ukАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).