Взаємозв’язок між викидами парникових газів і продуктивністю сільськогосподарських угідь в країнах-членах ЄС та в Україні
Ключові слова:
викиди парникових газів, діоксид вуглецю, метан, продуктивність сільськогосподарських земель, регресійний аналіз, кількісний зв’язок, ЄС, Європейська Зелена Угода.Анотація
Стаття присвячена виявленню кількісного взаємозв’язку між викидами парникових газів та продуктивністю сільськогосподарських земель в країнах-членах ЄС та в Україні (державі, яка продовжує інтегруватись до ЄС). Автором здійснено компаративний аналіз продуктивності сільськогосподарських земель в країнах-членах ЄС, іншими країнами-провідними гравцями на світовому аграрному ринку, Україною та середнім світовим значенням. За допомогою методу статистичного групування було з’ясовано причину різної продуктивності сільськогосподарських земель ( вартість виробленої валової продукції у розрахунку на 1 гектар сільськогосподарських угідь) в країнах-членах ЄС та в Україні. Застосувавши графічний метод, автором встановлено причину високого рівня викидів парникових газів (еквівалент діоксиду вуглецю) у розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь в найбільш розвинених державах ЄС. На основі розрахованого цільового рівня викидів парникових газів на гектар сільськогосподарських земель у ЄС станом на 2030 р., що вимагається в рамках Європейської Зеленої Угоди, визначено вірогідну загрозу для країн-членів ЄС та України щодо можливого зниження продуктивності аграрного виробництва.
За допомогою економетричного методу і методу регресійного аналізу автором виявлено існування прямого й сильного кількісного взаємозв’язку між викидами еквіваленту діоксиду вуглецю та вартістю виробленої сільськогосподарської продукції у розрахунку на гектар угідь в країнах-членах ЄС та Україні. Обчислено величину збільшення викидів еквіваленту діоксиду вуглецю за умови зростання вартості виробництва валової продукції на гектар сільськогосподарських угідь на один євро. На основі результатів проведеного дослідження автором зроблено висновок про високу імовірність зниження продуктивності сільськогосподарських земель у розвинених державах ЄС за умови скорочення викидів парникових газів до рівня цільового значення. Також автором обґрунтовано практичну відсутність можливості для менш розвинених держав ЄС та України збільшити економічну продуктивність угідь за умови дотримання вимог Європейської Зеленої Угоди. Узагальнено рекомендації щодо уникнення можливої загрози в сільськогосподарському виробництві досліджуваних країн.
Посилання
Commission proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council establishing the framework for achieving climate neutrality and amending Regulation (EU) 2018/1999 (European Climate Law). COM (2020), 80 final, 2020/0036 (COD). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52020PC0080
EEA. (2019). Annual European Union greenhouse gas inventory 1990-2017 and Inventory report 2019. Retrieved from https://www.eea.europa.eu /publications/european-union-greenhouse-gas-inventory-2019
Farm to Fork Strategy. (2020). For a fair, healthy and environmentally-friendly food system. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/food/system/files/2020-05/f2f_action-plan_2020_strategy-info_en.pdf
Leitão, N.C. (2018). The relationship between carbon dioxide emissions and Portuguese agricultural productivity. Studies in Agricultural Economics, 120, 143-149. DOI: 10.7896/j.1812. Retrieved from https://repositorio.ipsantarem.pt/bitstream/10400.15/2554/1/Studies%20120_3_LEITAO_1812.pdf
Edoja, P.E., Aye, G.C., & Abu, O. (2016). Dynamic relationship among CO2 emission, agricultural productivity and food security in Nigeria. Cogent Economics & Finance, 4, 1-13. DOI: 10.1080/23322039.2016.1204809 Retrieved from https://www.econstor.eu/bitstream/10419/147819/ 1/23322039.2016.1204809.pdf
Pant, P.K. (2009). Effect of agriculture on climate change: A cross country study of factors affecting carbon emissions. The Journal of Agriculture and Environment, 10, 72-88. DOI: 10.3126/aej.v10i0.2134. Retrieved from https://www.nepjol.info/index.php/AEJ/article/view/2134
Asumadu-Sarkodie, S., & Owusu, P.A. (2016). The relationship between carbon dioxide and agriculture in Ghana: a comparison of VECM and ARDL model. Environmental Science Pollution Research International, 23 (11), 10968-10982. DOI: 10.1007/s11356-016-6252-x. Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/23311916.2016.1210491?scroll=top&needAccess=true
Filiz, O., & Omer, O. (2012). An analysis of CO2 emissions of Turkish industries and energy sector. Regional and Sectoral Economic Studies, 12 (2), 65-85. Retrieved from https://www.usc.gal/economet/reviews/eers1227.pdf
Bakhtiari, A.A., Hematian, A., & Sharifi, A. (2015). Energy analyses and greenhouse gas emissions assessment for saffron production cycle. Environmental Science Pollution, 22 (20), 16184-16201. DOI: 10.1007/s11356-015-4843-6. Retrieved from https://link.springer.com/article/10.1007%2Fs11356-015-4843-6
EUROSTAT. Retrieved from https://appsso.eurostat.ec.europa.eu/ nui/submitViewTableAction.do
FAOSTAT. Retrieved from https://www.fao.org/faostat/en/#data/QCL
State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.ukАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).