Формування конкурентного середовища на ринку засобів захисту рослин в системі сталого розвитку
DOI:
https://doi.org/10.31548/bioeconomy13(2).2022.101-111Ключові слова:
ринок, засоби захисту рослин, регулювання, конкурентне середовище, сталий розвиток, конкурентоспроможність, пестицидиАнотація
Дана стаття присвячена проблемним аспектам формування конкурентного середовища на ринку засобів захисту рослин в Україні. Обґрунтовано перспективний інструментарій регулювання захисту рослин шляхом виокремлення основних складових інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур у системі сталого розвитку. Наведені підходи надають можливість забезпечити скорочення чисельності шкідливих організмів, зменшити рівень розвитку хвороб й засміченості посівів на основі профілактичних і агротехнічних заходів, проводити економічно ефективний обробіток стійких сортів, здійснювати активізацію природних ентомофагів. У цьому контексті досліджено базові підходи інтегрованого захисту рослин. Встановлено, що доцільно визначати ефективність застосування пестицидів на макрорівні, поряд з економічним та екологічним ефектом бажано враховувати і соціальний ефект від проведення захисних заходів. Доведено, що у практичній діяльності ефективним є використання методичного підходу, в основі якого лежить визначення економічних збитків, обумовлених опосередкованим через продукти харчування впливом якісного стану ґрунтів на здоров’я людей, і виражених у формі витрат на лікування громадян, оплату листків непрацездатності, а також у формі недоотриманого ВВП через не вихід на роботу працівників внаслідок хвороб, викликаних саме неякісним харчуванням. Здійснено аналіз тенденцій виробництво хімічних засобів захисту рослин в Україні за період з 2015 р. по 2021 р., яке збільшилося в 2,1 рази, а саме з 46,8 до 96,4 тис тонн. Розглянуто підходи до зміни регулятивних заходів із введення препаративних форм засобів для захисту рослин на ринку. Вказано на скорочення кількості порошкоподібних препаратів, концентратів емульсії. Створюються нові, більш екологічні форми: концентрат суспензії, текуча паста, водорозчинні гранули, суха текуча суспензія, мікрокапсульовані препарати. Підвищується вибірковість дії препаратів, особливо гербіцидів. Виокремлено наступні основні напрямки підвищення ефективності формування конкурентного середовища на ринку засобів захисту рослин в Україні: а) вдосконалення асортименту засобів для захисту рослин з метою зменшення їх токсичності для людини і теплокровних тварин, зниження негативних властивостей, підвищення вибірковості їх дії; б) оптимізація використання засобів для захисту рослин з урахуванням економічної доцільності їх застосування по тиску популяції на підставі визначення економічного порогу шкодо-чинності для кожного виду шкідливого організму і зони; в) суворе дотримання регламенту застосування засобів для захисту рослин на основі всебічного вивчення їх санітарно-гігієнічних характеристик і умов забезпечення безпеки при роботі у системі сталого розвитку. Для підвищення ефективності формування конкурентного середовища на ринку засобів захисту рослин в Україні доцільно стимулювати збільшення частки органічно-екологічних методів ведення сільського господарства в умовах глобальних трансформацій трансформацій та з урахуванням Цілей сталого розвиткуПосилання
Brovdiy, V. M., Hulyy, V. V., Fedorenko, V. P. (2004). Biolohichnyy zakhyst roslyn. K.: Svit. 351.
Horalʹ, S. V., Tkalenko, H. M. (2012). Rekomendatsiyi z vyrobnytstva biolohichnoho preparatu Trykhodermin-R za hlybynnoyu tekhnolohiyeyu v umovakh vyrobnychykh biolaboratoriy. K.: Kolobih. 25.
Vasylenko, L. V. (2018). Efektyvnistʹ zastosuvannya khimichnykh zasobiv zakhystu roslyn u silʹsʹkomu hospodarstvi. Modern Economics. № 11. 94–97.
Kolesnyk, S., Ryabukha, O., Vasetsʹka, O., Bubalo, N., Zhminʹko, P., Prodanchuk M. (2020). Otsinka hostroyi toksychnosti bahatokomponentnykh zasobiv zakhystu rozlyn z vykorystannyam rozrakhunkiv, metodiv insilico ta invivo. Perspektyvy onovlennya pidkhodiv do klasyfikatsiyi ta otsinky ryzykiv. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny.Vyp. 4. p. 54–60.
Minchuk, V. M. (2020). Vykorystannya marketynhovykh doslidzhenʹ prodavtsyamy biolohichnykh zasobiv zakhystu roslyn. URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/7312/1/44.pdf
Korchynsʹka, O. A. (2015). Rhanizatsiyno-ekonomichne rehulyuvannya rozshyrenoho vidtvorennya rodyuchosti gruntiv: [monohrafiya]. K.: NNTS IAE. 338.
Ofitsiynyy sayt Derzhavnoyi sluzhby statystyky Ukrayiny. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (date of application:17.08.2022)
Vdovenko, N., Nevesenko, A., Korobova, N. (2022). Evolyutsiya staloho silʹsʹkoho rozvytku cherez funktsionuvannya rynkiv kukurudzy ta zasobiv zakhystu roslyn v umovakh tsyfrovizatsiyi y detsentralizatsiyi. Ekonomichnyy analiz. T. 32. № 1. S. 160–171.
Koval V., Olczak P., Vdovenko N., Boiko O., Matuszewska D., Mikhno I. (2021). Ecosystem of Environmentally Sustainable Municipal Infrastructure in Ukraine. Sustainability. № 13. DOI: https://doi.org/10.3390/ su131810223
Official website of the Pro-Consulting. URL: https://cutt.ly/nCr8zFY (date of application: 05.09.2022)
Fedorenko V., Tkalenko А., Conversky V. (2006). Use of biological agents in modern technologies of phytosanitary optimization of agroecosystems. Biological methods in integrated Plant Protection and Production. Conferenze, Poznan. Poland. Р. 46.
Mayovets, Y., Vdovenko, N., Shevchuk, H., Zos–Kior, М., Hnatenko, I. (2021). Simulation modeling of the financial risk of bankruptcy of agricultural enterprises in the context of COVID–19. Journal of Hygienic Engineering and Design. 36. Р. 192–198. URL: https://cutt.ly/jG4Q6HG ISSN 18578489
Pichura, V., Potravka, L., Skok, S., Vdovenko, N. (2020). Causal Regularities of Effect of Urban Systems on Condition of Hydro Ecosystem of Dnieper River. Indian Journal of Ecology. Vol. 47. Issue 2. Р. 273–280.
Kostetska, K., Gordiichuk, Y., Movchaniuk, А., Vdovenko, N., Nahornyi, V., Koval, V. (2021). Inclusive development of social entrepreneurship in nature management. Journal of Geology, Geography and Geoecology. Vol. 30. № 3. P. 500–511.
Vdovenko, N., Tomilin, O., Kovalenko, L., Gechbaia B., Konchakovski, Eu. (2022). Global trends and development prospects of the market of plant protection products. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. Vol. 8. №. 2. Р. 179–205.
Kvasha, S., Davydenko, N., Pasichnyk, Y., Viatkina, T., Wasilewska, N. (2018). GDP modelling: Assessment of methodologies and peculiarities of its usage in Ukraine. Problems and Perspectives in Management. Vol. 16. Issue 4. P. 186–200.
Perelik pestytsydiv i ahrokhimikativ, dozvolenykh do vykorystannya v Ukrayini. Kyyiv: Yunivest Media. (2018). 1039 s.
Atstaja, D., Cudecka-Purina, N., Hrinchenko, R., Koval, V., Grasis, J., Vesere, R. (2022). Alignment of circular economy business models for framing national sustainable economic development. Acta Innovations. Issue 42. P. 5–14
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.ukАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
