Розвиток маркетингової стратегії підприємств аграрного сектору на зернових ринках України та КНР
DOI:
https://doi.org/10.31548/economics14(1).2023.004Ключові слова:
виробництво зерна, аграрне підприємство, маркетингова стратегія, аграрний маркетинг, стратегія збалансованого розвиткуАнотація
У статті досліджено та обґрунтовано розвиток маркетингових стратегій підприємств аграрного сектору на зернових ринках України та КНР. У зерновому господарстві України спостерігається збільшення обсягів виробництва від 70,06 млн тонн у 2018 р. до 84 млн тонн у 2021 р., а це дало їй можливість стати на світовому ринку зернових одним із потужних виробників та експортерів зернових культур. Цьому сприяло: удосконалення технологій вирощування зернових культур, система обробки, сушки та фумігації зернових, створення сучасних систем мікрозрошення, впровадження інтегрованих систем захисту та живлення рослин відповідно до кліматичних змін, постійне вдосконалення елеваторних потужностей, покращення системи зберігання зернових культур.
Для українських експортерів цікавим є ринок КНР. Він є найбільш перспективним, як з точки зору економічного потенціалу, так із можливостей зростання обсягів постачання вітчизняного збіжжя. Адже КНР – це мільярдний ринок споживання, зважаючи на статистику світової торгівлі, основний торговельний партнер багатьох розвинених країн. Ця країна входить у десятку економік світу, займає третє місце за рівнем абсолютного зростання та входить у п’ятірку основних імпортерів вітчизняної агропродукції.
Досягнення маркетингових стратегій підприємств аграрного сектору на зернових ринках України та КНР відбулося через розробку та проведення комплексного багатоетапного дослідницького проєкту, що поєднав кількісний та якісний підходи. На основі економетричних та економіко-статистичних методів дослідження розроблено математичні моделі динаміки виробництва зернових в Україні та КНР, при тому величини достовірності апроксимації для кожного ряду свідчать про дуже високу відповідність одержаних моделей. Враховуючи вплив сильного негативного фактору, що не відбивається у статистичних даних на сільське господарство України з метою врахування останніх викликів зовнішнього середовища методом експертного інтерв’ю було проведено диференційований SWOT-аналіз для оцінки основних загроз та можливостей, сильних та слабих сторін зернової галузі України.
Результати аналізу показали, найбільш прийнятними стратегіями в сучасних українських реаліях за результатами проведеного аналізу слід визнати: стратегію кооперації, яка дозволить більш ефективно вирішувати ті проблеми, що знаходяться в зоні впливу підприємства; стратегію мінімізації витрат або стратегію виживання, метою якої є зберегти наявний виробничий потенціал до більш сприятливих умов господарювання; стратегія географічної диверсифікації, що базується на територіальному переносі зернового виробництва у більш безпечні центральні та західні регіони; втім, остання стратегія є неможливою для фермерських господарств без додаткової державної програми щодо диверсифікації зернової галузі.
За результатами опитування експертів зернового ринку КНР було встановлено, що спалах пандемії COVID-19 в листопаді-грудні 2022 року не мав значного впливу на економіку зернового ринку, тому найбільш перспективними для аграрних підприємств КНР слід вважати маркетингову стратегію збалансованого розвитку та стратегію інтелектуального маркетингу, що передбачає отримання додаткових переваг через впровадження сучасних цифрових інновацій.
Результати даного дослідження можуть бути використані в практичній діяльності виробників зернової продукції, а також в діяльності державних та муніципальних службовців за розробки програм щодо підтримання виробників зернової продукції. Крім того, результати даного дослідження можуть бути затребуваними академічними дослідниками, в тому числі - з погляду формування перспективних напрямків подальших досліджень маркетингових стратегій аграрних виробниківПосилання
Boughton D., Goeb J., Lambrecht I., Headey, D., Takeshima H., Mahrt K., Diao, X. (2021). [Impacts of COVID-19 on agricultural production and food systems in late transforming Southeast Asia: The case of Myanmar]. Agricultural Systems, 188, 103026. [In English].
Policy Brief: The Impact of COVID-19 on Food Security and Nutrition. (2020). United Nations. URL:
https://www.un.org/sites/un2.un.org/files/sgpolicy_brief on_covid_impact_on_food_security.pdf [In English].
Varshney D., Roy D., Meenakshi J. V. (2020). [Impact of COVID-19 on agricultural markets: assessing the roles of commodity characteristics, disease caseload and market reforms.Indian economic review]. 55(1). 83-103. [In English].
WHO (2020b) WHO Director-General's opening remarks at the media briefing on COVID-19 - 11 March 2020. (2020) URL: https://www.who.int/director-general/speeches/detail/who-director-general-s-opening-remarks-at-the-media-briefing-on-covid-19-11-march-2020. [In English].
WHO (2020а) WHO director-general’s statement on IHR emergency committee on novel coronavirus (2019-nCoV). Januar. 30. 2020. In WHO newsletter. Rome, Italy: World Health Organisation. web document https://www.who.int/director-general/speeches/detail/who-director-general-s-statement-on-ihr-emergency-committee-on-novel-coronavirus-(2019-ncov). [In English].
Cariappa A. A., Acharya K. K., Adhav C. A., Sendhil R., Ramasundaram, P. (2021). Impact of COVID-19 on the Indian agricultural system: A 10-point strategy for post-pandemic recovery. Outlook on Agriculture. 50(1). 26-33. [In English].
Akanksha Singh, Pooja Sahu. [Reflecting on the Impact of COVID-19 on Tourism in Italy]. Іnternational Journal of Scientific Research and Management (IJSRM). Volume 10. 2022. Pages No. 1066-1071. [In English].
D.K. Semenda, OV. Semenda. [Marketynhvi doslidzhennia kon’iunktury rynku zerna]. Ahrosvit № 1-2. 2021. S. 56-64. [In Ukrainian].
FAOSTAT (2022). Production of cereals by country. URL: https://www.fao.org/faostat/en
Worldbank (2022). DataBank. Cereal production (metric tons). URL: https://data.worldbank.org/ [In English].
In Zhofan, O.V. Pashchenko [“The current state of Ukraine’s foreign trade”. Rozvytok bioenerhetychnoho potentsialu v silskomu hospodarstvi: materialy dopovidei VII-ho Mizhnarodnoho naukovo-praktychnoho seminaru]. 2022. S.45-47. [In Ukrainian].
Stadnyk V., Pchelianska G., Holovchuk Y., & Dybchuk L. (2020). [The concept of marketing of balanced development and features of its implementation in the food market. Agricultural and Resource Economics]. International Scientific E-Journal.6(1868-2020-1687). 80-95. [In English].
Bergevoet R. H. M., Chartier O., Jongeneel R. A., Pierre G., van Wagenberg C. P. A., van Asseldonk M. A., Sani I. (2019). [Improving crisis prevention and management criteria and strategies in the agricultural sector: Executive summary]. EC. [In English].
O Radchenko, O Pashchenko, M Matveyeva, A Zelenskyi, O Zaika. [State financial regulation of the competitive environment: assessment for the agricultural sector of Ukraine]. Independent Journal of Management and Production13 (3), 2022. Р.310-328. [In English].
Yuliia Samborska-Muzychko, Iryna Parasii-Verhunenko, Oksana Pashchenko, Liubov Budniak, Oksana Salamin [Public Sector in the Transformation Economy of Ukraine: Macroeconomic Analysis]. Independent Journal of Management and Production, 12 (3), 2021. Р.296-317. [In English].
Stepanova E. V., Dalisova N. A., Karaseva M. V. (2021, March). [Engineering centers for the innovative development of the regional agricultural enterprises]. In IOP Conference Series: Earth and Environmental Science (Vol. 677, No. 2, p. 022085). IOP Publishing. [In English].
Karthick S., Saminathan R., Gopinath R. (2020). [A STUDY ON THE PROBLEMS FACED BY FARMERS IN PADDY MARKETING OF CAUVERY DELTA REGION, TAMILNADU]. International Journal of Management (IJM), 11(10), 2155-2164. [In English].
Waha K., van Wijk M. T., Fritz S., See L., Thornton P. K., Wichern J., Herrero M. (2018). [Agricultural diversification as an important strategy for achieving food security in Africa. Global Change Biology]. 24(8). 3390-3400. [In English].
Borsellino V., Ahmadi Kaliji, S., Schimmenti E. (2020). [COVID-19 Drives Consumer Behaviour and Agro-Food Markets towards Healthier and More Sustainable Patterns]. Sustainability. 12(20). 1-26. [In English].
F. Famacion-Quinco, DBA1, Maria Nancy Quinco-Cadosales. [Management Control Systems in Small and Medium-Sized Enterprises: A Case Study] Іnternational Journal of Scientific Research and Management (IJSRM). Volume 10. 2022. Website: www.ijsrm.in ISSN (e): 2321-3418. [In English].
Su Y., Wang X. (2021).[Innovation of agricultural economic management in the process of constructing smart agriculture by big data. Sustainable Computing: Informatics and Systems]. 31. 100579. [In English].
Xalmuratovich B.S., Sarsenbaevich I. K., Timu, N., Uzakbergenovich B. K. К. (2020). [Use of Marketing Methods in the Development of Strategies for Diversification of Agricultural]. Production in the Republic of Karakalpakstan. Solid State Technology, 63(4), 516-522. [In English].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.ukАвтори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).