Оцінка екологічної стійкості сірих лісових ґрунтів за різного використання
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2020.01.052Ключові слова:
гумус, структура, брилястість, пил, лісосмуга, щільність складення, агрофізична деградація, протидефляційна стійкість.Анотація
Дослідження показників родючості ґрунтів, що визначають їхню екологічну стійкість є актуальними, особливо в реаліях їхнього сучасного сільськогосподарського використання, за якого в багатьох регіонах країни проявляються деградаційні процеси. Визначення екологічної стійкості сірих лісових ґрунтів, які перебувають у тривалому сільськогосподарському обробітку проводили згідно з методичними підходами розроблених вченими на чолі з акад. О. Г. Тараріко.
У статті наведено результати досліджень показників ґрунту та здійснено оцінку параметрів їхньої екологічної стійкості. Встановлено, що сільськогосподарське використання ґрунтів господарства із насиченням у сівозміні переважно культур інтенсивного типу – соняшнику, кукурудзи, сої та застосуванням важкої сільськогосподарської техніки призвело до проявів агрофізичної деградації у вигляді надмірної брилястості – 28,9 %, розпилення ґрунту – 7,62 % та підвищення щільності – 1,44–1,47 г/см3. Виявлено тенденції щодо прояву дегуміфікації ґрунтів господарства зумовлені прямо чи опосередковано їхнім інтенсивним сільськогосподарським використанням із насиченням просапних культур та низьким рівнем внесення органічних добрив. Вміст гумусу в темно-сірому ґрунті на оброблюваних полях після збирання сої становив 2,89 ± 0,11 %, на аналогічному ґрунті під лісосмугою – 3,75 ± 0,05 %.
Зниження деградаційних процесів можна досягти введенням у сівозміну багаторічних трав, які у великій мірі, зменшать навантаження на ґрунт і суттєво покращать його структуру та вміст органічної речовини, а також будуть добрим попередником під пшеницю озиму та інші культури, підвищуючи не лише економічні показники господарювання, а й екологічну стійкість ґрунтів. Для тимчасового зупинення дегуміфікації необхідно створити умови для введення в систему удобрення збільшеної частки органічних добрив, а також максимальним використанням побічної продукції культур.Посилання
Ahroekolohichnyy monitorynh ta pasportyzatsiya silskohospodarskykh zemel [Agri-environmental monitoring and certification of agricultural lands] / za red. V. P. Patyky, O. H. Tarariko. – Kiev: Fitosotsiotsentr, 2002, 296.
Balayev, A. D., Pikovska, O. V., Tonkha, O. L. (2019). Vmist humusu ta labilnykh orhanichnykh rechovyn za riznoho vykorystannya chornozemu typovoho. [The content of humus and labile organic matter with different uses of typical chernozem]. Roslynnytstvo ta gruntoznavstvo, 286, 173–179.
Balyuk, S. A., Medvedyev, V. V., Vorotyntseva, L. I., Shemel, V. V. (2017). Suchasni problemy dehradatsiyi gruntiv i zakhody shchodo dosyahnennya neytralnoho yiyi rivnya [Current problems of soil degradation and measures to reach a neutral level]
Visnyk ahrarnoyi nauky, 8, 5–11.
Berezhnyak, Ye. M., Berezhnyak, M. F., Shevchenko, I. P., Dzyamko, T. V. (2018). Otsinka stupenya dehradatsiynykh protsesiv gruntiv na ornykh zemlyakh Lisostepovoyi zony Kyyivskoyi oblasti [Estimation of degree of degradation processes of soils on arable lands of the Forest-steppe zone of the Kiev region]. Naukovyy visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrayiny. Seriya «Biolohiya, biotekhnolohiya, ekolohiya». Kyiv: Vydavnychyy tsentr NUBiP Ukrayiny, 287, 60–70. https://doi.org/10.31548/biologiya2018.287.061
Bulyhin, S. Yu., Vitvitskyy, S. V., Timchenko, D. O., Didenko, V. I. (2018). Ahrotekhnichne pylennya ornykh gruntiv Livoberezhnoho Lisostepu i Pivnichnoho Stepu Ukrayiny [Agrotechnical sawing of arable soils of the Left Bank Forest Steppe and Northern Steppe of Ukraine], Visnyk ahrarnoyi nauky, 8, 5–11. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201808-01
Kucher, A. V., Anisimova, O. V., Kazakova, I. V., Hapyeyev, L. V. (2015). Ekonomichne zabezpechennya vidtvorennya rodyuchosti gruntiv: rekomendatsiyi [Economic support for soil fertility reproduction: recommendations] / za red. A.V. Kuchera. Kharkiv: Smuhasta typohrafiya, 112.
Medvedyev, V. V., Titenko, H. V. (2017). Novitni materialy pro stan gruntovoho pokryvu Yevropeyskykh krayin i Ukrayiny [The latest materials on the state of the soil cover of European countries and Ukraine] Visnyk KHNU im. V.N. Karazina, seriya «Ekolohiya». 16, 9–17.
Naukove zabezpechennya upravlinnya gruntovymy resursamy v konteksti yevrointehratsiynykh protsesiv [Scientific support for the management of soil resources in the context of Eurointegration processes]: naukova dopovid / A. S. Zaryshnyak, S. A. Balyuk, V. V. Medvedyev ta in.; Kharkiv: 2016. 44.
Pro stan rodyuchosti gruntiv Ukrayiny: natsionalna dopovid [About soil fertility of Ukraine: a national report] / S.A. Balyuk, V. V. Medvedyev, O. H. Tarariko ta in.; Kyiv: 2010. TOV "Vyk Prynt", 111.
Truskavetskyy, R. S., Tsapko, Yu. L. (2016). Osnovy upravlinnya rodyuchistyu gruntiv [Fundamentals of soil fertility management]: monohrafiya: Kharkiv: Brovin O.V., 388.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).