Оптимізація мінерального живлення гібридів кукурудзи на основі рослинної діагностики
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2020.03.022Ключові слова:
Кукурудза, Мінеральні добрива, Побічна продукція попередника, Азот, Фосфор, Калій, Забезпеченість рослин, ВрожайністьАнотація
У статті наведено результати досліджень, проведених упродовж 2016 – 2019 рр. щодо впливу різних норм мінеральних добрив та побічної продукції попередника на вміст хімічних елементів живлення в рослинах і врожайність гібридів кукурудзи в Лісостепу. Метою досліджень було встановлення особливостей накопичення азоту, фосфору та калію рослинами кукурудзи в онтогенезі у взаємозв’язку з врожайністю гібридів ранньостиглої та середньоранньої груп стиглості для оптимізації мінерального живлення культури. Дослідження проводили на темно-сірому опідзоленому ґрунті із застосуванням польового, хімічного, розрахунково-вагового та математико-статистичного методів. За стадіями росту й розвитку ВВСН встановлено особливості динаміки вмісту азоту, фосфору та калію в рослинах гібридів із ФАО 190 і 280 залежно від агрохімічного навантаження технології вирощування. Виявлено сортові закономірності концентрації хімічних елементів у рослинах кукурудзи у взаємозв’язку з накопиченням сухої речовини посівами в онтогенезі та господарською врожайністю. Ідентифіковано гібриди з відповідним генетично зумовленим рівнем вмісту азоту, фосфору та калію в рослинах та показано його вплив на реалізацію потенціалу продуктивності генотипу. Експериментально доведено та на основі статистичного й кореляційного аналізів підтверджено визначальну роль калію та азоту у формуванні врожаю кукурудзи на темно-сірому опідзоленому ґрунті. Усі гібриди характеризувалися високою тіснотою кореляційних зв’язків між врожайністю та вмістом у рослинах азоту (r = 0,760–0,934) та калію (r = 0,755–0,943) упродовж вегетаційного періоду на противагу фосфору, де ці зв’язки були середньої сили (r = 0,334–0,589) та лише частково – тісними (r = 0,702–0,806). За результатами рослинної діагностики мінерального живлення рослин виокремлено найефективніші технології вирощування з різним агрохімічним навантаженням, що забезпечують врожайність ранньостиглих і середньоранніх гібридів кукурудзи в агрокліматичних умовах Лісостепу на рівні 9,56–10,39 і 11,21–12,10 т/га.Посилання
Birjukova, O. A., El'nikov, I. I., Kryshhenko, V. S. (2010). Operativnaja diagnostika pitanija rastenij [Rapid diagnosis of plant nutrition]. Rostov na Donu: Izd-vo JuFU, 168 p.
Cerling, V. V. (1990). Diagnostika pitanija sel'skohozjajstvennyh kul'tur: Spravochnik [Crop nutrition diagnostics: a handbook]. Moskva: Agropromizdat, 235 p.
Chaban, V. I., Kliavzo, S. P., Podobed, O. Yu. (2014). Vmist khimichnykh elementiv v roslynakh kukurudzy ta otsinka mineralnoho zhyvlennia [Content of chemical elements in maize plants and evaluation of mineral nutrition]. Biuleten Instytutu silskoho hospodarstva stepovoi zony NAAN Ukrainy, 7: 27-32.
Gorshkova, M. A. (1981). Urovni-gradacii obespechennosti razlichnyh zernovyh kul'tur azotom, fosforom i kaliem na pochvah razlichnyh tipov [Levels-gradations of the provision of various grain crops with nitrogen, phosphorus and potassium on soils of various types]. Agrohimija, 1: 65-71.
Hladkikh, Ye. Yu., Krupoderia, Yu. O., Panasenko, Ye. V. (2016). Rol okremykh elementiv zhyvlennia u pidvyshchenni stresostiikosti roslyn za ekstremalnykh pohodnykh umov [The role of individual nutrients in increasing the stress resistance of plants in extreme weather conditions]. Liudyna ta dovkillia. Problemy neoekolohii, 1-2(25) : 55-63.
Kaminskyi, V. F., Saiko, V. F., Dushko, M. V. et al. (2017). Naukovi osnovy efektyvnosti vykorystannia vyrobnychykh resursiv u riznykh modeliakh tekhnolohii vyroshchuvannia zernovykh kultur: monohrafiia [Scientific bases of efficiency of use of production resources in various models of technology of cultivation of grain crops: monograph]. Kyiv: Vydavnychyi dim «Vinichenko», 580.
Koren'kov, D. A. (1990). Mineral'nye udobrenija pri intensivnyh tehnologijah [Mineral fertilizers with intensive technologies.]. Moskva: Rosagropromizdat, 192 p.
Mikova, A., Alexandrova, P., Dimitrov, I. (2013). Maize grain yield response to N fertilization, climate and hybrids. Bulgarian Journal of Agricultural Science, 19(3) : 454-460.
Miroshnychenko, M. M., Hladkikh, Ye. Yu., Revtie-Uvarova, A. V. et al. (2018). Optymizatsiia zhyvlennia silskohospodarskykh kultur [Optimization of crop nutrition]. Ahrokhimiia i gruntoznavstvo, 87 : 82-91.
https://doi.org/10.31073/acss87-13
Nad, Ya. (2012). Kukurudza [Corn]. Vinnytsia : FOP Korzun D. Yu., 580.
Nosko, B. S., Buka, A. Ya., Yurko, K. P. (1992). Optymizatsiia azotnoho zhyvlennia roslyn pry intensyvnykh tekhnolohiiakh [Optimization of nitrogen nutrition of plants with intensive technologies]. Za red B. S. Noska, A. Ya. Buky. Kyiv: Urozhai, 136.
Pashchenko, Yu. M., Borysov, V. M., Shyshkina, O. Yu. (2009). Adaptyvni i resursozberezhni tekhnolohii vyroshchuvannia hibrydiv kukurudzy: monohrafiia [Adaptive and resource-saving technologies for growing maize hybrids: monograph]. Dnipropetrovsk: Art-pres, 224.
Serna-Saldivar, Sergio O., Ed. (2019). Corn: Chemistry and Technology. 3rd edition. Woodhead Publishing and AACC International Press, 690. https://doi.org/10.1016/C2016-0-01986-1
Shpaar, D., Hinapp, K., Dreher, D. et al. (2009). Kukurudza. Vyroshchuvannia, zbyrannia, konservuvannia i vykorystannia. [Corn: growing, harvesting, storing and using]. Kyiv: Alfa-steviia LTD, 399.
Shvartau, V. V., Mykhalska, S. I., Mykhalska, L. M. (2019). Zminy ionomu henetychno modyfikovanykh roslyn kukurudzy z dvolantsiuhovym RNK-supresorom hena prolindehidrohenazy [Ion changes of genetically modified maize plants with double-stranded RNA suppressor of the proline dehydrogenase gene]. Dopovidi Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, 7 : 103-104. https://doi.org/10.15407/dopovidi2019.07.097
##submission.downloads##
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).