Оптимізація мінерального живлення гібридів кукурудзи на основі рослинної діагностики

Анотація

У статті наведено результати досліджень, проведених упродовж 2016 – 2019 рр. щодо впливу різних норм мінеральних добрив та побічної продукції попередника на вміст хімічних елементів живлення в рослинах і врожайність гібридів кукурудзи в Лісостепу. Метою досліджень було встановлення особливостей накопичення азоту, фосфору та калію рослинами кукурудзи в онтогенезі у взаємозв’язку з врожайністю гібридів ранньостиглої та середньоранньої груп стиглості для оптимізації мінерального живлення культури. Дослідження проводили на темно-сірому опідзоленому ґрунті із застосуванням польового, хімічного, розрахунково-вагового та математико-статистичного методів. За стадіями росту й розвитку ВВСН встановлено особливості динаміки вмісту азоту, фосфору та калію в рослинах гібридів із ФАО 190 і 280 залежно від агрохімічного навантаження технології вирощування. Виявлено сортові закономірності концентрації хімічних елементів у рослинах кукурудзи у взаємозв’язку з накопиченням сухої речовини посівами в онтогенезі та господарською врожайністю. Ідентифіковано гібриди з відповідним генетично зумовленим рівнем вмісту азоту, фосфору та калію в рослинах та показано його вплив на реалізацію потенціалу продуктивності генотипу. Експериментально доведено та на основі статистичного й кореляційного аналізів підтверджено визначальну роль калію та азоту у формуванні врожаю кукурудзи на темно-сірому опідзоленому ґрунті. Усі гібриди характеризувалися високою тіснотою кореляційних зв’язків між врожайністю та вмістом у рослинах азоту (r = 0,760–0,934) та калію (r = 0,755–0,943) упродовж вегетаційного періоду на противагу фосфору, де ці зв’язки були середньої сили (r = 0,334–0,589) та лише частково – тісними (r = 0,702–0,806). За результатами рослинної діагностики мінерального живлення рослин виокремлено найефективніші технології вирощування з різним агрохімічним навантаженням, що забезпечують врожайність ранньостиглих і середньоранніх гібридів кукурудзи в агрокліматичних умовах Лісостепу на рівні 9,56–10,39 і 11,21–12,10 т/га.