Формування елементів продуктивності пшениці озимої за припосівного внесення повільнодіючих комплексних добрив



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/agr2021.04.007

B. O. Mazurenko, S. M. Kalenska, L. M. Honchar, M. Ya. Hrygirevskiy

Анотація


Оптимізація живлення рослин на початкових етапах розвитку має важливе значення для формування елементів продуктивності головного та бічних пагонів і врожаю зерна. У статті представлено результати дослідження впливу повільнодіючих безхлорних добрив у припосівне внесення в нормі 100 кг/га на формування елементів продуктивності пшениці озимої порівняно з зональним контролем – нітроамофоскою 16:16:16. Для вирішення поставлених завдань закладався польовий дослід у 2019  2021 рр. на двох сортам пшениці м’якої озимої – Богдана та Самурай. Вивчалися комплексні повільнодіючі добрива NPK(S) виробництва FertinAgro (Іспанія) марки DuraSOP ActiBION 9:20:12:(15), DuraSOP Elite 10:10:17:(20), DuraSOP Phos 4:26:12:(10). Вплив погодних умов на формування таких елементів продуктивності пшениці озимої, як маса зерна з колоса, кількість зерен у колосі й маса 1000 зерен, суттєво перевищував досліджувані чинники в обох сортів. Формування елементів продуктивності за впливу досліджуваних добрив залежало від сортів і по-різному проявлялося в різних погодних умовах. Добрива DuraSOP не мали суттєвої різниці у впливі на кількість і масу насіння з колосу у сорту Богдана порівняно з контролем у посушливих умовах, але маса насіння з колоса суттєво зросла порівняно з контролем (від 1,67 до 1,74-1,78 г) за сприятливих умов, тоді як кількість зернівок суттєво не різнилася. Форма добрив у припосівне внесення в сорту Самурай немала істотного впливу, оскільки за посушливих умов формувалося 1,17-1,21 г зерна в колосі, а за сприятливих 1,47-1,49 г, що суттєво не відрізнялося від контролю (нітроамофоска). Застосування DuraSOP ActiBION дозволило збільшити кількість продуктивних стебел на момент збирання на 8,4 % порівняно з контролем і на 7,7 % у сорті Богдана у разі застосування DuraSOP Phos. Сорт Самурай слабше реагував на повільнодіючі добрива, тому суттєва різниця була лише у варіанту DuraSOP Phos коли кількість продуктивних стебел За різностороннього впливу на формування елементів продуктивності всі досліджувані повільнодіючі добрива суттєво впливали на формування врожаю зерна у сорту Богдана – у середньому урожайність на цих варіантах становила від 6,58 до 7,03 т/га (приріст 0,27–0,72 т/га), тоді як на контрольному варіанті формувалося 6,31 т/га зерна. Водночас у сорту Самурай приріст від заміни нітроамофоски на повільнодіючі форми добрив становив 0,11–0,31 т/га, тобто суттєве збільшення урожайності було лише за застосування DuraSOP Phos, що дало можливість отримати 6,80 т/га зерна, тобто приріст становив 4,8 % від контролю (6,49 т/га). Використання повільнодіючих добрив також дало змогу збільшити вміст білка в зерні на 0,3–0,5 %,що загалом є несуттєвим приростом, але в окремих випадках дає змогу підвищити клас зерна під час реалізації.

Сортова реакція на різне співвідношення макроелементів у добривах для припосівного внесення є одним з елементів технології, які мають високий вплив на продуктивність пшениці та її розвиток на початкових етапах, тому використання ефективних форм дає можливість підвищити врожайність до 11,4 % порівняно з типовими комплекс ними добривами.


Ключові слова


yield, protein, standing density, cultivar, thousand kernel weight

Повний текст:

PDF (English) PDF

Посилання


Asseng, S., Guarin, J. R., Raman, M., Monje, O., Kiss, G., Despommier, D. D., ... & Gauthier, P. P. (2020). Wheat yield potential in controlled-environment vertical farms. Proceedings of the National Academy of Sciences, 117(32), 19131-19135. doi: https://doi.org/10.1073/pnas.2002655117

Barabolia, O. V., Barat, Yu. M., Kulyk, M. I., & Onopriienko, O. V. (2018). Сrop capacity of winter wheat depending on fertilization system and weather conditions of a vegetation period. Bulletin of Uman National University of Horticulture, (2), 3-9. doi: http://dx.doi.org/10.31395/2310-0478-2018-21-3-9

Benbi, D. K., Kiranvir, B. R. A. R., & Sharma, S. (2015). Sensitivity of labile soil organic carbon pools to long-term fertilizer, straw and manure management in rice-wheat system. Pedosphere, 25(4), 534-545. doi: https://doi.org/10.1016/S1002-0160(15)30034-5

Ghane, E., Feizi, M., Mostafazadeh-Fard, B., & Landi, E. (2009). Water productivity of winter wheat in different irrigation/planting methods using saline irrigation water. International Journal of Agriculture and Biology, 11(2), 131-137.

Hartmann, T. E., Yue, S., Schulz, R., He, X., Chen, X., Zhang, F., & Müller, T. (2015). Yield and N use efficiency of a maize-wheat cropping system as affected by different fertilizer management strategies in a farmer's field of the North China Plain. Field Crops Research, 174, 30-39. doi: https://doi.org/10.1016/j.fcr.2015.01.006

Hatfield, J. L., & Beres, B. L. (2019). Yield gaps in wheat: path to enhancing productivity. Frontiers in plant science, 10, 1603. doi: https://doi.org/10.3389/fpls.2019.01603

Kalenska, S., Kalenski, V., Kachura, I., Gonchar, L., & Matvienko, A. (2012). Role of fertilizers and growth regulators in the improvement of winter wheat resistance to stress and yield. In Nährstoff-und Wasserversorgung der Pflanzenbestande unter den Bedingungen der Klimaerwarmung: Internationale wissenschaftliche Konferenz (pp. 65-71).

Karabach, K. (2020). Yield capacity and quality indicators of winter wheat depending on systems of basic treatment of soil and fertilizer. Scientific journal «Plant and Soil Science», 10(3), 42-48. doi: http://dx.doi.org/10.31548/agr2019.03.042

Lemon, J. (2007) Nitrogen management for wheat protein and yield in the Esperance Port zone. Bulletin 4707, Department of Agriculture and Food, Australia, 1-27.

Mazurenko, B., Kalenska, S., Honchar, L., & Novytska, N. (2020). Grain Yield Response of Facultative and Winter Triticale for Late Autumn Sowing in Different Weather Conditions. Agronomy Research, 18, 183-193. doi: https://doi.org/10.15159/ar.20.008

Morgun, V. V., Sсhwartau, V. V., & Kiriziy, D. A. (2010). Physiological fundamentals of grain cereals high productivity forming. Physiology and Biochemistry of Cultivated Plants, 42(5), 371-392.

Popov, S. I., Fursova, G. K., & Avramenko, S. V. (2014). Formation of grain yield by intense varieties of winterspiked crops after predecessors sunflower and soybean. Plant Breeding and Seed Production, 106, 163-169. doi:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2014.42147

Rybalka, O. I. (2011). Yakist pshenytsi ta yii polipshennia: monohrafiia [Wheat quality and its improvement: monograph]. Kyiv: Lohos.

Shiwakoti, S., Zheljazkov, V. D., Gollany, H. T., Kleber, M., Xing, B., & Astatkie, T. (2020). Macronutrient in soils and wheat from long-term agroexperiments reflects variations in residue and fertilizer inputs. Scientific reports, 10(1), 1-9. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-020-60164-6

Shyrynian, M., Buhaievskyi, V., Kildiushkyn, V., & Soldatenko, A. (2006). Systema udobrennia ozymykh kolosovykh v enerhozberihaiuchykh tekhnolohiiakh. Ahronom, 3, 104-106.

Vozhehova, R. A., & Serhieiev, L. A. (2018). Formation of elements of seed productivity of winter wheat depending on fertilization and protection of plants in the conditions of the south of Ukraine. Multiagency subject scientific collection “Irrigated farming”, 69, 95-99.


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.