Фотосинтетична продуктивність рослин ріпака озимого залежно від норм висіву та застосування регулятора росту «Вермийодіс»
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2020.03.051Ключові слова:
фотосинтез, листкова поверхня, чиста продуктивність фотосинтезу, фотосинтетичний потенціалАнотація
Фотосинтез – найважливіший біохімічний процес життєдіяльності рослин, у результаті якого вони засвоюють енергію сонячної радіації і з її допомогою з неорганічних речовин синтезують органічні речовини. Мета досліджень – встановити вплив регулятора росту «Вермийодіс» і норм висіву на фотосинтетичну продуктивність рослин ріпака озимого сорту Черемош та гібриду Мерседес в умовах Лісостепу Західного.
Дослідження виконано упродовж 2017 – 2020 рр. на дослідному полі Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН на дернових підзолистих ґрунтах. Висвітлено результати досліджень фотосинтетичної продуктивності рослин ріпака озимого сорту Черемош та гібриду Мерседес за різних норм висіву та застосування регулятора росту «Вермийодіс»
Встановлено, що допосівне оброблення насіння ріпака озимого сорту Черемош регулятором росту Вермийодіс (5 л/т) та одно- чи дворазове обприскування під час вегетації цим же препаратом за норми висіву 0,6; 0,8; 1,0 млн/га схожих насінин упродовж всього вегетаційного періоду мало значний вплив на формування асиміляційної поверхні. Площа листків збільшувалася залежно від фази розвитку рослини. На початку вегетації вона повільно зростала, досягла свого максимуму в період бутонізації-цвітіння й почала зменшуватись.
На варіанті допосівного оброблення насіння ріпаку озимого сорту Черемош регулятором росту «Вермийодіс» у дозі 5л/га в середньому за роки досліджень за норми висіву 0,8 млн/га схожих насінин у фазі стеблування приріст площі листкової поверхні до контролю становив 3,5 тис м2/га, у фазі бутонізації – 6,3 тис м2/га, у фазі цвітіння – 9,4 тис м2/га.
Визначення площі листкової поверхні рослин ріпака озимого гібриду Мерседес показало, що всі способи застосування регулятора росту Вермийодіс в усі фази росту і розвитку рослин залежно від норм висіву забезпечували збільшення листкової поверхні рослин ріпака озимого. Найбільша листкова поверхня спостерігалась у фазу стеблування 14,1 тис. м2/га або на 2,3 тис. м2/га більше контролю, у фазу бутонізації 22,5 тис. м2/га або на 5,9 тис. м2/га більше контролю та у фазу цвітіння 43,7 тис. м2/га або на 7,0 тис. м2/га більша контролю була на варіанті, де проводили допосівне оброблення насіння регулятором росту «Вермийодіс» у дозі 5 л/т і дворазове обприскування рослин ріпака озимого гібриду Мерседес регулятором росту «Вермийодіс» по 4 л/га за норми висіву 0,6 млн/га схожих насінин.
Дослідженнями встановлено, що на варіантах, де застосовували допосівне оброблення насіння регулятором росту «Вермийодіс»(5л/т) та дворазове обприскування рослин ріпака озимого під час вегетації, фотосинтетичний потенціал у фазу сходи-воскова стиглість становив у ріпака озимого сорту Черемош 2,667 млн м2 днів/га, що на 0,407 млн м2 днів/га більше за норми висіву 0,8 млн/га, у гібрида Мерседес – 2,612 млн м2 днів/га, що на 0,364 млн м2 днів/га більша контролю за норми висіву 0,6 млн/га схожих насінин.
Встановлено, що найбільша чиста продуктивність рослин ріпака озимого сорту Черемош 8,68 г/м2 за добу або на 1,46 г/м2 за добу більше контролю за норми висіву 0,8 млн/га схожих насінин та 8,58 г/м2 за добу в гібриду Мерседес, що на 1,44 г/м2 за добу за норми висіву 0,6 млн/га схожих насінин була на варіанті, де проводили допосівне оброблення насіння (5л/т) та дворазове обприскування регулятором росту «Вермийодіс» у дозі по 4л/га під час вегетації рослин.
Встановлено, що найбільше нагромадження сухої речовини в посівах ріпака озимого сорту Черемош у фазі бутонізації 2,98 т/га або на 0,38 т/га більше контролю, у фазу цвітіння 4,67 т/га або на 0,77 т/га більше контролю, у фазу воскової стиглості 8,22 т/га або на 1,36 т/га більше контролю, було на варіанті, де проводили допосівне оброблення насіння регулятором росту «Вермийодіс» (5 л/т) та проводили двохразове обприскування рослин ріпака озимого під час вегетації регулятором росту «Вермийодіс» - по 4л/га з посіву нормою висіву 0,8 млн/га.
Посилання
Bardyn YA.B. (2000) Ripak: vid sivby do pererobky. [Rapeseed: from sowing to processing]. Kyiv Svit, 108.
Haydash V. D., Kovalʹchuk H. M., Demʺyanchuk H. T. (1986) Ripak kulʹtura velykykh mozhlyvostey. [Rape culture of great opportunities]. Uzhhorod: Karpaty, 62.
Husyev M. H., Kokovikhin S.V., Pelekh I.YA. (2011) Ripak – perspektyvna kormova y oliyna kulʹtura na pivdni Ukrayiny. [Rapeseed is a promising fodder and oilseed crop in the south of Ukraine]. Vinnytsya, 160.
Hryhoriv YA. YA. (2018) Ozymyy ripak: yak syahnuty maksymumu. [Winter rape: how to reach the maximum]. Zerno, 8, 66-67.
Dospekhov B. A. (1985) Metodyka polevoho opyta (s osnovamy statystycheskoy obrabotky rezulʹtatov yssledovanyy). [Methods of field experience (with the basics of statistical processing of research results)]. 3-e yzd., pererab. y dop. M. : Kolos, 336.
Klyachenko O. L., Sytnik I. D., Halʹchynsʹka O. K. (2012).Ozymyy ta yaryy ripak. Biolohiya. Selektsiya. Biotekhnolohiya: monohrafiya [Winter and spring rape. Biology. Selection. Biotechnology: [monograph]]. K.: Fitosotsiotsentr, 244.
Voloshchuk O. P., Voloshchuk I. S., Kosovska R. Yu. (2012). Vplyv peredposivnoyi obrobky nasinnya ta pozakorenevoho pidzhyvlennya roslyn ristrehulyatoramy na perezymivlyu ripaku ozymoho. [Influence of pre-sowing treatment of seeds and foliar fertilization of plants with regulators on overwintering of winter rape]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. Vyp. 54(1), 15-24.
Lykhochvor V.V., Protsʹ R. R. (2005) Ripak. [[Winter and spring rape. Biology. Selection. Biotechnology: [monograph]]. L.: NVF Ukrayinsʹki tekhnolohiyi, 88.
Mazorenko D.I., Maznyev H.YE. (2008) Innovatsiyni resursozberihayuchi tekhnolohiyi vyroshchuvannya ripaku. [Innovative resource-saving technologies for rapeseed cultivation]. Kharkiv: «Maidan», 143.
Melʹnyk I.P., Prysyazhnyuk M.P. (2013) Zastosuvannya rehulyatoriv rostu v tekhnolohiyakh vyroshchuvannya s/h kulʹtur. [Application of growth regulators in technologies of cultivation of agricultural crops]. Materialy mizhnarodnoi konferentsii m. Lviv, 45-47.
Nykell L.Dzh. (1984) Rehulyatory rosta rastenyy: prymenenye v selʹskom khozyaystve. [Plant growth regulators: application in agriculture]. M.: Kolos, 191.
Nychyporovych A. A. (1985) Fotosyntez y voprosy yntensyfykatsyy selʹskoho khozyaystva. [Photosynthesis and questions of intensification of agriculture]. M. : Nauka, 1965, 47.
Polevoy V.V. (1991 ) Fyzyolohyya rosta y razvytyya rastenyy. [Physiology of plant growth and development]. L.: Yzd-vo Lenynhr.un-ta., 238.
Ponomarenko S. P. (2003) Rehulyatory rostu roslyn. [Plant growth regulators]. K. 219. (in Ukrainian).
Terek O. I., Patsula O.I. (2011). Rist i rozvytok roslyn: navch. posibnyk. [Growth and development of plants: textbook. manual]. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 297–304.
Lavrynenko Yu.O., Vlashchuk A.M., Pryshchepo M.M., Shapar L.V.(2016). Formuvannia fotosyntetychnoho potentsialu u sortiv ripaku ozymoho zalezhno vid strokiv sivby ta normy vysivu. [Formation of photosynthetic potential in winter rape varieties depending on sowing dates and sowing rates]. Zroshuvane zemlerobstvo. Vyp. 65, 75-80.
Chykov V. Y. (1987). Fotosyntez y transport assymyliatov. [Photosynthesis and transport of assimilates]. M.: Nauka, 185.
Shpaar D. (2007). Raps y surepytsa. [Rapeseed and colza]. Vurashchyvanye, uborka, yspolzovanye. M., 320.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
