Використання сорто підщепних комбінувань – перспективний прийом підвищення продуктивності та якості помідора за вирощування способом малооб’ємної гідропоніки

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31548/agr2020.04.078

Ключові слова:

помідор, гібрид, прищепа, підщепа, сорто-підщепне комбінування, урожайність, біохімічний склад

Анотація

Щеплення рослин помідора представляє значний науковий і практичний інтерес, оскільки сприяє підвищенню стійкості рослин до хвороб, шкідників, стресових факторів, поліпшує умови живлення і, як наслідок, підвищує урожайність культури та сприяє екологізації вирощування. Актуальним є вивчення цього питання в умовах закритого ґрунту, зокрема, за вирощування у скляних теплицях методом малооб’ємної гідропоніки. Досліди з вивчення трьох індетермінантних гібридів помідора Тореро F1, Бартеза F1 і Мерліс F1 із щепленням на підщепи Максіфорт F1, ТД-1 F1 і Емперадор F1 проведено у теплицях типу «Венло» ПрАТ «Комбінат «Тепличний». Метою досліджень було визначити ефективність сорто‑підщепних комбінувань на індетермінантних гібридах F1 помідора. Встановлено, що використання підщеп сприяє збільшенню ранньої урожайності в усіх варіантах. Істотно вищу урожайність порівняно з нещепленими рослинами в усі роки досліджень отримано у гібриду Тореро F1 на підщепі ТД-1 F1 (у середньому за 3 роки 30,4 кг/м2), у гібриду Бартеза F1 на підщепі Емперадор F1 (30,53 кг/ м2), у гібриду Мерліс F1 також на Емперадорі F1 (31 кг/м2). Математично достовірної різниці за ранньою урожайністю між досліджуваними сорто-підщепними комбінаціями не виявлено. Використання підщеп також покращує біохімічні показники, зокрема, сприяє збільшенню вмісту сухих речовин у плодах усіх гібридів на 0,1–0,8 %. Підщепа Емперадор F1 зумовлює підвищення вмісту загального цукру  в помідорах на 0,3–0,5 % і аскорбінової кислоти на 1–4,7 % для усіх досліджуваних прищеп. Уміст нітратів у плодах помідора в усіх варіантах не перевищував максимально допустимого рівня 300 мг/кг. Для збільшення частки раннього врожаю (на 10 липня) у сучасних блокових гідропонних зимових теплицях типу „Венло” на рівні 30,4–31,0 кг/м2 з високими біохімічними показниками плодів рекомендується застосовувати наступні варіанти щеплення: Тореро F1 / ТД-1 F1, Бартеза F1 / Емперадор F1, Мерліс F1 / Емперадор F1.


Біографія автора

O. M. Tsyz, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри овочівництва і закритого ґрунту

Посилання

Singh, H., Kumar, P., Chaudhari, S. & Edelstein, M. (2017). Tomato Grafting: A Global Perspective. HortScience, 52(10), 1328–1336. doi: 10.21273/HORTSCI11996-17

Iliuk, N.A. (2005). The grafting of tomato and its productivity. Plant varieties studying and protection, 1, 60¬–65. http://journal.sops.gov.ua/article/viewFile/66845/62126

https://doi.org/10.21498/2518-1017.1.2005.66845

Spano, R., Ferrara, M., Montemurro, C. Mule, G., Gallitelli, D., & Mascia, T. (2020). Grafting alters tomato transcriptome and enhances tolerance to an airborne virus infection. Scientific Reports, 10(2538). doi: 10.1038/s41598-020-59421-5

Khah, E. M., Kakava, E., Mavromatis, A., Demos Chachalis, D., & Goulas, C. (2002). Effect of grafting on growth and yield of tomato (Lycopersicon esculentum Mill.) in greenhouse and open-field. Journal of Applied Horticulture, 8(1), 3–7. doi: 10.37855/jah.2006.v08i01.01

Alzate, J.B., Puente, E.O.R., Juarez, O. G., Mendoza, D. G., & Diaz, L. C. (2018). Studies of Grafts in vegetables, an alternative for agricultural production under stress conditions: Physiological responses. Journal of Plant Science and Phytopathology, 2, 6–14.doi: 10.29328/journal.jpsp.1001014

Singh, H., Kumar, P., Kumar, A., Kyriacou, M.C., Colla, G., & Rouphael, Y. (2020). Grafting Tomato as a Tool to Improve Salt Tolerance. Agronomy, 10(2), 263–285.doi.org/10.3390/agronomy10020263

Guimaraes, M. A., Garcia, M. F., Tello, J. P., Lemos Neto, H. S., Lima Neto, B.L., & Rabelo, J. S. (2019). Tomato grafting on rootstock of Jilo, Cocona and Jurubeba. Horticultura Brasileira, 37(2), 138–145. doi: 10.1590/S0102-053620190203

Soare R., Dinu, M., & Babeanu, C. (2018). The effect of using grafted seedlings on the yield and quality of tomatoes grown in greenhouses. Horticultural Science, 45(2), 76–82. doi: 10.17221/214/2016-HORTSCI

Gratao, P. L., Monteiro, C. C., & Tezotto, T. (2015). Cadmium stress antioxidant responses and root-to-shoot communication in grafted tomato plants. Biometals, 28, 803–816. doi: 10.1007/s10534-015-9867-3

Grieneisen, M. L., Aegerter, B. J. Stoddard, C. S., & Zhang, M. (2018). Yield and fruit quality of grafted tomatoes, and their potential for soil fumigant use reduction. A meta-analysis. Agronomy for Sustainable Development, 38(29). https://doi.org/10.1007/s13593-018-0507-5

Chaudhari, S., Jennings, K. M., Monks, D. W., Jordan, D. L., Gunter, C. C., Basinger, N. T., & Louws, F. J. (2016). Response of Eggplant (Solanum melongena) Grafted onto Tomato (Solanum lycopersicum) Rootstock to Herbicides. Weed Technology, 30(1), 207–216. doi: 10.1614/WT-D-15-00079.1

Sora, D., Doltu, M., Draghici, E. M., & Bogoescu, M. I. (2019). Effect of Grafting on Tomato Fruit Quality. Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca, 47(4), 1246–1251. https://doi.org/10.15835/nbha47411719

Karimov, B.A., Lyan, E.E., Mavlyanova, R.F., & Aramov, M.K. (2019). Promising rootstocks for increasing of tomato yield and quality in greenhouses. Potato and Vegetable, 11, 20–22. doi: 10.25630/PAV.2019.28.38.002

Edelstein, M. (2004). Grafting vegetable-crop plants: Pros and cons Actahorticulturae, 659, 235–238. doi: 10.17660/ActaHortic.2004.659.29

Goto, R., de Miguel, A., Marsal, I. J., Gorbe, E., & Calatayud, A. (2013). Effect of different rootstocks on growth, chlorophyll a fluorescence and mineral composition of two grafted scions of tomato. Journal of Plant Nutrition, 36(5), 825–835. doi: 10.1080/01904167.2012.757321

Bondarenko, G.L., & Yakovenko, K.I. (2001). Method of research affairs in Vegetables and Melons. Kharkiv: Osnova, 369.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-03

Номер

Том 11 № 4 (2020)

Розділ

Плодоовочівництво

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).