Продуктивність тритикале залежно від умісту фотосинтезуючих пігментів у фазу цвітіння
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2021.02.015Ключові слова:
тритикале дворучка, хлорофіл, суха речовина, кореляціяАнотація
Фотосинтезуючі пігменти відіграють важливу роль у накопиченні сухої речовини і є маркерами стресу. Зміна співвідношення хлорофілу А і В вказує на фізіологічні зміни та адаптацію організму до зміни середовища. Строк сівби і внесення азотних добрив є чинниками тривалої дії, тому вміст хлорофілу в прапорцевому листку вказує на довготривалу адаптацію фотосинтезуючої системи. Встановлення залежності між кількістю пігментів у фазу цвітіння й накопиченням сухої речовини в період від цвітіння до воскової стиглості вказує на сортову реакцію тритикале на підживлення і строки сівби. Для встановлення цих реакцій закладався трьохфакторний дослід із вивчення озимих сортів і дворучки тритикале, 2 осінніх строків сівби й системи удобрення з підживленнями азотом у різні фази росту. Встановлено, що в кожного сорту вміст фотосинтезуючих пігментів варіював залежно від строку й системи удобрення за показниками мг на 1 г сухої речовини для хлорофілу A B і суми А+В. Водночас різниця між факторами та їхніми взаємодіями була несуттєвою для загальної маси на одиниці площі (г/м2) для хлорофілу А й суми А+В, але суттєвою для хлорофілу В за фактором системи удобрення. Це вказує, що основним сигналізатором стресу є саме хлорофіл В, тому співвідношення хлорофілу А і В суттєво різнилося залежно від цього фактору. За оптимального строку сівби співвідношення Cla:Clb становить 5,3–8,1 у Підзимку харківського, 4,8–8,3 у сорту Амур та 5,0–6,7 у сорту Обрій миронівський. Усі сорти мають сильну позитивну кореляцію між вмістом хлорофілу у фазу цвітіння й подальшим накопиченням сухої речовини за оптимальних умов, але дворучка Підзимок харківський має негативну кореляцію за несприятливих умов, що пов’язано зі збільшенням хлорофілу, без збільшення накопичення сухої речовини. Подальше дослідження зв’язків між вмістом хлорофілу й синтезом вторинних метаболітів є перспективним у дослідженні сортової реакції на стрес та агротехнічні чинники.Посилання
Akhter, M.M., Hosain, A., Timsina, J., Teixeira da Silva, A., & Islam, M.S. (2016). Chlorophyll meter – a decision-making toll for nitrogen application in wheat under light soils. International Journal of Plant Production, 10(3), 289–302. DOI: https://dx.doi.org/10.22069/ijpp.2016.2898
Amaliotis, D., Therios, I., Karatissiou, M. (2004). Effect of nitrogen fertilization on growth, leaf nutrient concentration and photosynthesis in three peach cultivars. II International Symposium on Irrigation of Horticultural Crops. ISHS Acta Horticulturae, 449, 36-42.
Arough, Y. K., Sharifi, R. S., Sedghi, M., & Barmaki, M. (2016). Effect of zinc and bio fertilizers on antioxidant enzymes activity, chlorophyll content, soluble sugars and proline in triticale under salinity condition. Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca, 44(1), 116-124. DOI: https://doi.org/10.15835/nbha44110224
Britton, G. (1983). The biochemistry of natural pigments. Cambridge University Press.
Haboudane, D., Miller, J. R., Tremblay, N., Zarco-Tejada, P. J., Dextraze, L. (2002). Intergrated narrow-band vegetation indices for prediction of crop chlorophyll content for application to precision agriculture. Remote Sensing of Environment, 81, 416-425. https://doi.org/10.1016/S0034-4257(02)00018-4
Hunt R., Causton D.R., Shipley B., Askew A.P. (2002). A modern tool for classical plant growth analysis. Annals of Botany, 90(4), 485–488. DOI: https://doi.org/10.1093/aob/mcf214
Mazurenko, B., & Novytska, N. (2020). Dry matter accumulation and photosynthesis efficiency in triticale under late autumn sowing terms and nitrogen fertilizations. Taurida Scientific Herald. Series: Rural Sciences, 111, 105–111. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.111.14
Pryadkina, G. O., Makharinska N. M. (2021). Assimilation apparatus of leaves of separate tiers in wheat varieties under adverse environmental conditions. Plant physiology and genetics, № 53 (1), 74–86. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2021.01.74
Ray Tucker, M. (2004). Primary nutrients and plant growth, In: Essential Plant Nutrients, North Carolina Department of Agriculture. Shadchina, T.M. & Dmitrieva, V.V. (1995). Leaf chlorophyll content as a possible diagnostic mean for the evaluation of plant nitrogen uptake from the soil. Journal of Plant Nutrition, 18(7), 1427–1437. DOI: http://dx.doi.org/10.1080/01904169509364992.
Silva, da C.L., Benin, G., Bornhofen, E., Beche, E., Todeschini, M.H. & Milioli, A.S. (2014). Nitrogen use efficiency is associated with chlorophyll content in Brazilian spring wheat. Australian Journal of Crop Science, 8 (6), 957–964. DOI: http://dx.doi.org/10.1590/1678-4499.385
Simpson, G. M. (1968). Association between grain yield per plant and photosynthetic area above the flag-leaf node in wheat. Canadian Journal of Plant Science, (48), 253-260. https://doi.org/10.4141/cjps68-046
Spanic, V., Viljevac, M., Drezner, G. & Lepedu’s, H. (2013). Chlorophyll fluorescence parameters and grain yield of winter wheat genotypes. In 48. Hrvatski I 8. Meunarodni Simpozij Agronoma, 17-22 veljač 2013 (pp. 323–327). Dubrovnik, Hrvatska: Radova Osijeku
Tejada-Zarco, P. J., Miller, J. R., Morales, A., Berjon, A., Aguera, J. (2004). Hyperspectral indices and simulation models for chlorophyll estimation in open-canopy tree crops. Remote Sensing of Environment, 90, 463-476. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rse.2004.01.017
Wellburn, A. R. (1994). The special determinations of chlorophyll a and b as well as total carotenoides using various solvents with spectrophotometers of different resolution. Journal of Plant Physiology, 144, 307–313. DOI: https://doi.org/10.1016/S0176-1617(11)81192-2
Yang, D., Liu, Y., Cheng, H., Chang, L., Chen, J., Chai, S. & Li, M. (2016). Genetic dissection of flag leaf morphology in wheat (Triticum aestivum L.) under diverse water regimes. BMC Genetics, 17, № 1, p. 94. https://doi.org/10.1186/s12863-016-0399-9
##submission.downloads##
##submission.additionalFiles##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
