Зміна основних агрохімічних показників дерново-підзолистого ґрунту за внесення осаду стічних вод під топінамбур

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31548/agr2021.03.066

Ключові слова:

ґрунт, фракція, азот, фосфор, калій, коефіцієнт концентрації, кореляційно-регресійний аналіз

Анотація

Дослідженнями встановлено, що внесення під топінамбур  осаду стічних вод та компостів, виготовлених на його основі, суттєво впливає на зміну агрохімічних показників дерново-середньо-підзолистого ґрунту, сприяючи підвищенню вмісту лужногідролізованих сполук азоту на 2,2–13,4 мг/кг ґрунту у порівнянні з контролем та зумовлюючи величину його значень на рівні 51,2–56,5 мг/кг ґрунту у верхньому (0–20 см) і 27,9–31,6 мг/кг ґрунту – у нижньому (20–40 см) шарі ґрунту. Уміст амонійних сполук азоту у варіантах із внесенням добрив коливався в незначному діапазоні значень (16–21 мг/кг ґрунту) і зростав під впливом підвищення доз добрив. Водночас зі зміною вмісту нітратного азоту це сприяло збільшенню вмісту мінеральних сполук азоту в ґрунті в межах 18,5–23,4 мг/кг ґрунту в орному (0–20 см) й 19,8–21,9 мг/кг ґрунту – в підорному (20–40 см) шарах, що на 1,7–2,2 мг/кг ґрунту переважало показники контрольного варіанта. Найвищі показники мінеральних сполук азоту зафіксовано у варіанті, де вносили найвищу дозу осаду стічних вод – 40 т/га й мінеральні добрива (N10P14K58). Попри широкий діапазон значень показників умісту азоту лужногідролізованих сполук і мінеральних азотистих сполук, їхнє співвідношення залишалося стабільним і становило 2,3–2,6 у верхньому і 1,3–1,5 у нижньому (20–40 см) шарі ґрунту, а також знижувалося з підвищенням дози внесення добрив. Тобто, цей показник несуттєво змінювався залежно від дози застосування добрив.

Уміст рухомих сполук фосфору у варіантах зі застосуванням добрив коливався у діапазоні значень (77,5–98,5 мг/кг ґрунту) і зростав під впливом внесення осаду стічних вод та компостів на його основі, що на 14,6–35,6 мг/кг ґрунту переважало показники контролю. Найвищі показники рухомих сполук фосфору зафіксовано у варіанті, де вносили ОСВ – 40 т/га і N10P14K58. Внесення осаду стічних вод у дозі 20–40 т/га сприяло підвищенню вмісту обмінних сполук калію на рівні 89,3–97,2 мг/кг ґрунту у верхньому (0–20 см) і 83,1–93,4 мг/кг ґрунту – у нижньому (20–40 см) шарі, що більше, ніж на 42,1 мг/кг ґрунту переважало показники контрольного варіанта. Дещо меншою мірою зростав уміст обмінних сполук калію за внесення компостів на основі осаду стічних вод і соломи.

Результати кореляційно-регресійного аналізу вказують, що коефіцієнт концентрації фосфору в ґрунті найбільшою мірою залежить від умісту його рухомих сполук із коефіцієнтом детермінації R2 = 0,70. Коефіцієнт концентрації калію тісно (R2 = 0,91) корелює з умістом його обмінних сполук у ґрунті

Біографії авторів

V. I. Lopushniak, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Кафедра агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О. І. Душечкіна, професор

 

G. M. Hrytsuliak, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas

Кафедри технології захисту навколишнього середовища, доцент

Посилання

Berdnikov O.M., Potapenko L.V., Datsko L.V., Datsko M.O. (2019). Vplyv system udobrennia na zapasy spoluk azotu v dernovo-pidzolystykh gruntakh. Visnyk ahrarnoi nauky. 6 (795). 21–26. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201906-03

Dubovyi, V. I.; Tabakaieva, M. H.; Shyshov, B. O (2018). Vykorystannia kompostiv iz osadu stichnykh vod pry vyroshchuvani silskohospodarskykh kultur yak okremoho vydu orhanichnykh dobryv. Institutional Repository of Polissia National University. Naukovo-innovatsiinyi instytut ekonomiky i ahrobiznesu. 316–318. http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/9310.

Hetmanenko V. A., Skrylnyk Ye. V. (2017). Naukovo-orhanizatsiini ta normatyvno-pravovi aspekty utylizatsii osadiv komunalnykh stichnykh vod (na prykladi yevropeiskoho dosvidu). Visnyk ahrarnoi nauky. 2. 43–49.

Hetmanenko V. (2016) Efektyvnist dii kompostiv na osnovi osadiv stichnykh vod na orhanichnu rechovynu chornozemu opidzolenoho. Visnyk ahrarnoi nauky. P. 71 – 73. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201601-15

Hospоdarenko H. M. (2015). Systema zastosuvannia dobryv. K.: IAE. 332

Hrytsuliak H. M., Lopushniak V. I. (2017). Osad stichnykh vod u systemi udobrennia verby enerhetychnoi: monohrafiia. Lviv: Prostir M. 180.

Kholodna, A.S. (2016). Soil factors of floodplain soils that limit growth of energy crops. Gruntoznavstvo, Vol. 17., 43–49. DOI:10.15421/041612

Krutyakova V. І., Pilyak N. V., Dishlyuk V. Є., Nіkіpelova O. M. (2020). Yefektivnіst zastosuvannya bіodobriv na osnovі osadu stіchnikh vod ochisnikh sporud m. Odesa. Vіsnik agrarnoї nauki Prichornomor’ya. 3. 72–78. DOI: 10.31521/2313-092X/2020-3(107)

Lamastra L, Susiu Nicoleta Alina, Tresian M. (2018). Sewage sludge for sustainable agriculture: contaminants, contents and potential use as fertilizer. Chemical and Biological Technologies in Agroculture. 5(1). P. 1–6. https://doi.org/10.1186/s40538-018-0122-3

Lopushniak V., Hrytsuliak H. (2017). Biotoksychnyi stan dernovo-pidzolystoho gruntu pid vplyvom unesennia dobryv na osnovi osadu stichnykh vod Ahronomiia (21). 189–193.

Madzhd S. M., Bovsunovskyi Ye. O., Tohachynska O. V. (2016). Naukovi metody kontroliu yakosti hruntiv yak indykatora ekolohichnoi nebezpeky na tekhnohenno navantazhenykh terytoriiakh. Visnyk KrNU imeni Mykhaila Ostrohradskoho. Vypusk 2 (97). Chastyna 1.115–121.

Onyshchuk D. M. ta in. (2004). Novi ta maloposhyreni kormovi kultury Ukrainy: navch. posib Lviv: Ukr. tekhnolohii, 118.

Tekhnolohiia oderzhannia ta zastosuvannia orhano-mineralnykh dobryv na osnovi osadu stichnykh vod: rekomendatsii (2000). za red. K. O. Chebotko. Kyiv: Feniks, 53.

Rossini F., Provenzano M., Kuzmanović L., Ruggeri R. (2019). Jerusalem Artichoke (Helianthus tuberosus L.): A Versatile and Sustainable Crop for Renewable Energy Production in Europe. Agronomy, 9 (9), 528. https://doi.org/10.3390/agronomy9090528

Ruf T., Audu V., Holzhauser K., Emmerling C. (2019). Bioenergy from Periodically Waterlogged Cropland in Europe: A First Assessment of the Potential of Five Perennial Energy Crops to Provide Biomass and Their Interactions with Soil. Agronomy. 9. 374. https://doi.org/10.3390/agronomy9070374

Yakymenko V. N. (2001). Yzmenenye soderzhanyia form kalyia v hranulometrycheskykh fraktsyiakh nekotorykh avtomorfnykh pochv v ahrotsenoze / V. N. Yakymenko. Ahrokhymyia. 6. 11 – 16. DOI: 10.31857/S0002188120040122

Yakist gruntu1. Vyznachennia zahalnoho azotu v modyfikatsii NNTs IHA im. O. N. Sokolovskoho : DSTU 4726:2007. [Chynnyi vid 2008–01–01]. K. : Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2008. 14 s. (Natsionalnyi standart Ukrainy).

Yakist gruntu2. Vyznachennia nitratnoho i amoniinoho azotu v modyfikatsii NNTs IHA im. O. N. Sokolovskoho : DSTU 4729:2007. [Chynnyi vid 2008–01–01]. K. : Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2008. 14 s. (Natsionalnyi standart Ukrainy).

Yakist gruntu. Vyznachannia rukhomykh spoluk fosforu i kaliiu za metodom Kirsanova v modyfikatsii NNTs IHA : DSTU 4405:2005. [Chynnyi vid 2006–07–01]. K. : Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2006. III, 7 s. (Natsionalnyi standart Ukrainy).

Yang L, He Q.S., Corscadden K. & Udenigwe C.C. 2015. The prospects of Jerusalem artichoke in functional food ingredients and bioenergy production. Biotechnology Report 5:77–88. https://doi.org/10.1016/j.btre.2014.12.004

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-10

Номер

Том 12 № 3 (2021)

Розділ

Ґрунтознавство та агрохімія

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).