Вплив абіотичних факторів на ріст і розвиток рослин пастернаку посівного

Анотація

Основні чинники, які мають великий вплив на ріст рослин, а також на збільшення врожаю та його якісних характеристик – це біотичні та абіотичні чинники. Поєднання абіотичних стресів, наприклад, посуха та спека, мають значно більший вплив на врожайність та якість продукції. Реакція рослин на ці стреси може відрізнятися залежно від виду, а також на різних етапах розвитку. Розуміння механізмів і як вони захищають рослини від стресів стали життєво важливим значенням для підвищення врожайності та якості продукції пастернаку в мінливих кліматичних умовах.

Метою досліджень стало вивчення впливу абіотичних чинників (температурний режим та кількість опадів) на врожайність, тривалість фенологічних фаз росту й розвитку рослин, динаміку наростання маси листків та коренеплодів пастернаку посівного в умовах Правобережного Лісостепу України.

Дослідження проводили в польовому досліді кафедри овочівництва й закритого ґрунту в НЛ «Плодоовочевий сад» НУБіП України в умовах Правобережного Лісостепу України впродовж 2015 – 2017 рр. Площа облікової ділянки становила 11,3 м², повторність досліду – чотирьохразова. Розміщення варіантів систематичне.

У результаті досліджень встановлено, що найкоротший період сівба-сходи тривав 16 діб у варіантах за сівби в 3 декаді травня та 1 декаді червня. Відчутну затримку на 21 добу даного періоду відмічено за сівби від 1 до 3 декади квітня. Тривалість періоду від початку формування коренеплодів до пучкової стиглості був найменшим за сівби в 1 декаді квітня – 28 діб, а найбільшим за сівби в 1 декаді червня – 51 добу. Вегетаційний період коливався від 110 до 165 діб і проходив за суми температур (> 10 °C) 1102,4-1439,0 °C та суми опадів 128,1-225,2 мм. За сівби у квітні інтенсивний приріст коренеплодів від 2,9 до 3,5 г/добу спостерігали в другій половині серпня. За сівби в травні найбільший приріст коренеплодів від 2,1 до 2,7 г/добу відмічено в першій половині вересня. Так, за сівби в 1 декаді червня цей показник був найбільшим у другій половині вересня (1,9 г/добу). Варіант за сівби в 1 декаді квітня забезпечив високу врожайність коренеплодів 50,3 т/га, що на 5,3 т/га або 11,8 % істотно більше за контроль. За сівби в наступні строки спостерігали істотне зниження врожайності в порівняні з контролем, а саме: за 3 декади квітня – на 3,5 т/га, або 7,7 %, за 1 декади травня – на 8,8 т/га, або 19,6 %, за 2 декади травня – на 17,4 т/га, або 38,6 %, за 3 декади травня – на 23,0 т/га, або 51,1 %, за 1 декади червня – на 31,7 т/га, 70,6 % у порівнянні з контролем.

Виявлено прямий сильний зв’язок (r = 0,74-0,99) між вегетаційним періодом та врожайністю, масою коренеплоду, товарністю, і біохімічними показниками, а саме: суха речовина, суха розчинна речовина, цукри, вітамін C. Обернений сильний зв’язок (r = -0,98) відмічений між тривалістю вегетаційним періодом та нітратами.

Збільшення вегетаційного періоду на 10 діб збільшує врожайність до 6,9 т/га, товарність до 2,7 %, масу коренеплоду до 31 г, вміст сухої речовини до 0,7 %, сухої розчинної речовини до 0,3 %, цукрів до 0,5 %, вітаміну C до 0,8 мг/100 г та зменшує вміст нітратів до 8,4 мг/кг.

Площа листків, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу перебувають у сильному прямому зв'язку (r = 0,92-0,98) з врожайністю.

За збільшення площі листкової поверхні до 1,0 тис. м²/га зростає і врожайність до 0,7 т/га. Збільшення фотосинтетичного потенціалу до 0,05 млн м² діб/га підвищує врожайність до 0,2-1,2 т/га. Також, підвищується врожайність до 0,3-0,7 т/га за збільшення чистої продуктивності фотосинтезу до 0,05 г/м² добу.

Перспективним для подальшого вивчення є молекулярні знання на реакції рослин на абіотичний стрес, ймовірно, прокладуть шлях до того, щоби зробити сільськогосподарські культури стійкими до кліматичних змін і забезпечити підвищення економічної ефективності виробництва.