Вплив систем землеробства та обробітку ґрунту на запаси доступної вологи чорнозему типового за вирощування пшениці ярої

Анотація

Численними дослідженнями українських та закордонних вчених доведено, що одним із лімітуючих чинників отримання стабільної урожайності сільськогосподарських культур є запаси продуктивної вологи в ґрунті, особливо в критичні періоди їхнього росту й розвитку. У статті наведено результати досліджень щодо впливу трьох систем землеробства – промислової (контроль), екологічної та біологічної та чотирьох варіантів основного обробітку ґрунту – оранки на 20–22 см (контроль), чизелювання на 20–22 см, дискування на 10–12 см, дискування на 6–8 см на запаси продуктивної вологи в ґрунті за вирощування пшениці ярої твердої.

За результатами досліджень встановлено, що достовірно найвищі запаси вологи в метровій товщі ґрунту на період сівби культури отримано за поєднання біологічної системи землеробства та чизельного обробітку ґрунту, що дало можливість накопичити у 2018 році – 199,1 мм, 2019 – 179,6 та 2020 – 159,9 мм доступної вологи в ґрунті. Використання чизельного обробітку в поєднанні із системами промислового та екологічного землеробства також забезпечує перевагу в усі роки спостережень над поєднаннями оранки та обох варіантів дискування із цими системами.

Упродовж вегетації на фоні всіх досліджуваних систем землеробства використання безполицевих обробітків (чизелювання та дискування) забезпечувало найвищі запаси доступної вологи в ґрунті. Проте оптимальним варіантом варто вважати поєднання екологічної системи землеробства з чизелюванням на 20–22 см, що забезпечило на період цвітіння у 2018 році – 74,0 мм вологи, 2019 – 93,7 та 2020 – 90,9 мм, а на період збирання культури ці показники становили, відповідно, 61,0, 67,7 та 61,6 мм. Урожайність зерна пшениці ярої твердої за цього варіанту була суттєво найвищою в досліді і становила відповідно 4,6, 6,7 та 5,6 т/га.