ГУМУСНИЙ СТАН ЧОРНОЗЕМІВ ТИПОВИХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ПІД РІЗНИМИ БІОЦЕНОЗАМИ
Анотація
Досліджено вплив різних біоценозів на показники гумусного стану чорноземів типових Правобережного й Лівобережного Лісостепу. Установлено, що під час виведення ґрунту з обробітку кращі умови для гумусоутворення, у перші 20–30 років, створюються під насадженнями дуба.Посилання
Гришина Л. А. Гумусообразование и гумусное состояние почв / Л. А. Гришина. – М. : ?зд-во МГУ, 1986. – 242 с.
Гумусовий стан чорноземів та шляхи його поліпшення / [Грінченко О. М., Дерев’янко Р. Г., Бацула О. О. та ін.] // Як зберегти і підвищити родючість чорно-земів. – К. : Урожай, 1984. – С. 38–48.
Лактіонов М. І. Агрогрунтознавство : навчальний посібник / М. І. Лактіонов. – Харків : Шуст А. І. [видавець], 2001. – 155 с.
Ремезов Н. П. Лесное почвоведение / Н. П. Ремезов, П. С. Погребняк. – М. : ?зд-во «Лесная промышленность», 1965. – 323 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).