Оптимальність строків сівби – запорука насіннєвої продуктивності батьківських форм кукурудзи
Ключові слова:
кукурудза, строки сівби, батьківські форми, лінії, гібриди, схрещування, насіннєва продуктивність, вегетаційний період, пилкоутворювальна здатністьАнотація
Вивчаються питання оптимальних строків сівби батьківських форм, як самозапильних ліній, так і простих міжлінійних гібридів кукурудзи на ділянках гібридизації, які впливають на їх насіннєву продуктивність. Відзначається, що на формування врожаю впливають також морфологічні ознаки батьківських форм та метеоумови, які складаються впродовж вегетаційного періоду.
Встановлено, що оптимальними строками посіву, які сприяють гарній пилкоутворювальній здатності, високій життєздатності пилку, а як результат, хорошій озерненості початків, виходу кондиційного насіння та формуванню високої врожайності, є перший строк посіву.##submission.downloads##
Опубліковано
2017-01-03
Номер
Розділ
Статті
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).