Еспарцет – перспективна культура в кормовиробництві

Автор(и)

  • Г. І. Демидась НУБіП України
  • Е. С. Лихошерст НУБіП України
  • І. В. Свистунова НУБіП України

Ключові слова:

еспарцет посівний, еспарцет закавказький, еспарцет піщаний, кормова цінність, поживність

Анотація

Розглянуто роль еспарцету в забезпеченні тварин повноцінними кормами стосовно його придатності до використання на засадах біологізації сільського господарства і кормовиробництва зокрема.

Встановлено, що завдяки високій посухостійкості і зимостійкості, невибагливості до ґрунтової родючості та високій і стабільній за роками продуктивності еспарцет є перспективною культурою, вирощування якої дозволяє забезпечувати тваринництво якісними і поживними кормами. Також він є потужним фактором підвищення родючості орних земель.

Біографії авторів

Г. І. Демидась, НУБіП України

доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології

Е. С. Лихошерст, НУБіП України

аспірант

І. В. Свистунова, НУБіП України

кандидат сільськогосподарських наук, старший викладач кафедри кормовиробництва, меліорації і метеорології

Посилання

Бабич А. О. Кормові і білкові ресурси світу / А. О. Бабич. – Київ, 1995 – 298 с.

Брунь І. М. Вплив погодних факторів на ріст, розвиток і формування урожаю листостеблової маси еспарцету піщаного в умовах правобережного Лісостепу [Текст] / І. М. Брунь // Корми і кормовиробництво. – Вінниця, 2007. – №59. – С. 71-76.

Варламова К. А. Модель польового кормовиробництва з залученням нетрадиційних кормових культур. / К. А. Варламова, Є. А. Приходько, Ю. А. При-ходько [Текст] // Вісник аграрної науки – 2000. – №6. – С. 77-80.

Демидась Г. І. Багаторічні бобові трави як основа природної інтенсифі-кації кормовиробництва [Текст]/ Г. І. Демидась, Г. П. Квітко, О. П. Ткачук та ін.; за ред. проф. Г. І. Демидася, Г. П. Квітка. – Київ: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2013. – 322 с.

Квітко Г. П. Багаторічні трави як фактор стабільного розвитку земле¬роб-ства України [Текст] /Г. П. Квітко, І. С. Поліщук, В. А. Мазур, І. Г. Протопіш, О. В. Корнійчук, Н. Я. Гетман, Г. І. Демидась // Землеробство. – 2013. – Вип. 85. – С. 63-71.

Петриченко В. Ф. Стратегія розвитку кормовиробництва в Україні / В. Ф. Петриченко, Корнійчук О. В. [Текст] // Корми і кормовиробництво. – Вінниця, 2012. - №73. – С. 3-10.

Петрушкова О. М. Насіннєва продуктивність еспарцету при удоскона-ленні окремих елементів технології вирощування в умовах степової зони України [Текст] / О. М. Петрушкова, Р. В. Томчук, О. В. Кондратевич // Зрошуване землеробство. – 2014. – Вип. 62. С. 72-74.

Сніговий В. Еспарцет – цінна кормова і меліоративна культура / В. Сніговий, С. Яворський [Текст] // Пропозиція. –2001. – № 7. – С. 35.

Чипляка С. Еспарцет. Сіяти чи не сіяти / С. Чипляка // Агробізнес сьогодні. – 2012. – №1-2. – 23-25.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-09

Номер

№ 269 (2017)

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).