Адаптація параметрів екстракції пектину з яблучної сировини з використанням бурштинової кислоти

Автор(и)

  • Д. О. Кисельов Інститут садівництва НААН
  • І. В. Гриник Інститут садівництва НААН

Ключові слова:

пектинові речовини, яблучні вичавки, гідромодуль, бурштинова кислота, маловідходне виробництво

Анотація

Сучасні вимоги для підприємств переробної галузі – створення маловідходних виробництв ряду продуктів. Надалі більший ін­терес викликають виробництва, які продукують біополімери природ­ньо­го походження із відходів основного виробництва. Яскравим прикла­дом такого виробництва є продукування пектину з яблучних вичавок. На сьогодні, існуючі технології виробництва пектину є високовитрат­ними та застарілими. Саме тому, актуальним стає пошук нових ресурсоощадних технологій екстракції пектину з яблучних вичавок.

Нами проведена серія експериментів, щодо адаптації параметрів екстракції пектинових речовин з яблучних вичавок. Досліджено вплив гідромодуля, температури реакційної суміші, часу екстракції та кон­цент­рації бурштинової кислоти. Були змодельовані оптимальні умови екстракції пектинових речовин у виробничих умовах – гідромодуль у співвідношенні 1:4, температура екстракції – 60°С, тривалість екст­ракції – 10 годин та концентрація бурштинової кислоти - 4%. Встанов­лено, що за підвищення температури екстракційної суміші до 65°С, якість фінального продукту значно погіршується. Отриманий кінцевий продукт – пектин, може бути використаний у фармацевтичній та харчовій галузях промисловості.

Біографії авторів

Д. О. Кисельов, Інститут садівництва НААН

кандидат сільськогосподарських наук, докторант

І. В. Гриник, Інститут садівництва НААН

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН

Посилання

Щербаков В. Г. Биохимия растительного сырья / В. Г. Щербаков, В. Г. Лобанов, Т. Н. Прудникова и др. – М.: Колос, 1999. – 276 с.

Гимаев ?. Н. Влияние параметров процесса гидролиза-экстракции на выход и качество пектина из плодово-ягодного сырья / ?. Н. Гимаев, Н. К. Ро-манова, О. А. Решетник //Весник Казанского технологического университета. – 2004. – С. 214-218.

Донченко Л. В. Технология пектинов и пектинопродуктов /Л. В. Дон-ченко. – М.: ДеЛи, 2000. – 255 с.

Кочеткова А. А. Научно-техническое сотрудничество в области произ-вод¬ства и использования пектина / А. А. Кочеткова, А. Ю. Колесное // Пищевая промышленность. – 1992. – №6. – С. 29-31.

Метлицкий Л. В. Основы биохимии плодов и овощей. /Л. В. Метлицкий. – М.: Экономика, 1976. – 349 с.

Причко Т. Г. Формирование качественных показытелей плодов яблони в зависимости от погодных условий периода вегетации / Т. Г. Причко, Л. Д. Чалая// Плодоводство и виноградарство Юга России. – 2011. – №5. – С 44-49

Ширко Т. С. Биохимия и качество плодов /Т. С. Ширко, ?. В. Ярошевич. – Мінск: Навука і техніка, 1991. – 294 с.

Цугленок Н. В. Эффективные технологии производства пектина и его использование в пищевой промышленности /Н. В. Цугленок, Н. Н. Типсина, О. Ю. Катасанова // Весник КубГАУ. – 2006. – №10. – С. 331-334.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-09

Номер

Розділ

Статті