Ефективність препарату «Реаком» на чорноземі звичайному за вирощування пшениці озимої
DOI:
https://doi.org/10.31548/agr2019.03.020Ключові слова:
ґрунт, живлення рослин, мікроелементи, ландшафт, забруднення, карбонатиАнотація
У статті викладено важливість застосування мікроелементів в умовах сухого клімату Південного Степу України на деградованих ґрунтах в умовах забруднення атмосфери, порушенні традиційних схем сівозмін культур і дефіциті органічних добрив. Головною метою дослідження, з урахуванням, що внесення добрив відбувалося за єдиною схемою як згідно норм, так і технології внесення, було дослідити вплив ґрунтових екологічних чинників на врожайність озимої пшениці на фоні диференціації позакореневого підживлення мікроелементами препарату Реаком (Zn, Cu, B, Mo, Co, P2O5, K2O) у дозі 2,5 л/га та 5 л/га. Дослідження проводили на чорноземі звичайному малогумусному та його еродованих відмінах: слабко- та середньозмитому, на яких відмічене підняття карбонатів у зв’язку з деякою змитістю верхнього акумулятивного генетичного горизонту та погіршення якісних показників родючості ґрунтів. Урожайність пшениці озимої на чорноземі звичайному незмитому становила на 1,17 % більше за застосування 2,5 л/га Реаком, порівняно з контролем, тоді як на змитих відмінах ефекту не було. За застосування 5 л/га Реаком на змитих відмінах прибавка врожаю становила до 13,8 % на середньозмитому чорноземі.
Ефективність дії препарату для позакореневого підживлення озимої пшениці у посушливих умовах на вказаних ґрунтових відмінах описується рівнянням регресії, використання якого дозволить ефективно розподіляти кошти під час планування закупівель препаратів мікроелементів.Посилання
Alekseev YU.V. (1987). Tyazhyolye metally v pochvah i rasteniyah. [Heavy metals in soils and plants]. Agropromizdat, 142.
Glazovskaya M.A. (1988). Geohimiya prirodnyh i tekhnogennih landshaftov SSSR. [Geochemistry of natural and technogenic landscapes of the USSR]. Moscow: Vysshaya shkola, 328.
Il'in V.B. (1995). Sistema pokazatelej dlya ocenki zagryaznyonnosti pochvy tyazhyolymi metallami. [The system of indicators for the assessment of soil contamination by heavy metals]. Agrohimiya, 1, 94-99.
Sokolov M.S. (1995). Vozmozhnosti polucheniya ekologicheski bezopasnoj produkcii rastenievodstva v usloviyah zagryazneniya agrosfery (ekotoksikologicheskij aspekt). [Possibilities of obtaining ecologically safe crop production in conditions of pollution of the agrosphere (ecotoxicological aspect)], Agrohimiya, 6, 107-125.
Volod'ko I.K. (1983). Mikroelementy i ustojchivost' rastenij k neblagopriyatnym faktoram sredy [Microelements and plant resistance to unfavorable environmental factors].- Minsk: Nauka i tekhnika, 192.
ZHorobekova SH.ZH. (1987) Makroligandnye svojstva guminovyh kislot. [Macroligand properties of humic acids]. Frunze: Ilim, 196.
CHernysheva N.N., Svincova L.D., Gindullina T.M. (1995). Guminovye veshchestva prirodnyh vod – vozmozhnyj istochnik toksicheskih veshchestv pri vodopodgotovke. [Humic substances of natural waters - a possible source of toxic substances during water treatment]. Himiya i tekhnologiya vody,17/6, 601-608.
Anisimova M.A., Perminova I.V., Lebedeva G.F. (1998) Detoksiciruyushchaya sposobnost' guminovyh kislot po otnosheniyu k gerbicidu trifluralinu. [Detoxifying ability of humic acids in relation to herbicide trifluralin]. Pochvovedenie, 9,1079–1084.
Fateev A.I., Zaharova M.A. (2005). Osnovy primeneniya mikroudobrenij. [Bases of application of microfertilizers].Har'kov, 132.
Bondarenko V.I.(1977). Kornevaya sistema i produktivnost' ozimoj pshenicy. [Root system and productivity of winter wheat]. Kiev: Urozhaj, 73–88.
SHCHeglov D.I. (2003). CHernozyomy central'nyh oblastej Rossii: Sovremennoe sostoyanie i napravleniya evolyucii [Chernozems of the central regions of Russia: Modern state and directions of evolution]. Vestnik VGU. Seriya: Himiya. Biologiya. Farmaciya, 2, 187-195.
Afanas'eva Е.A. (1966). CHernozyomy srednerusskoj vozvyshennosti [Chernozems of the Middle Russian Highland]. Moscow, 224.
Rozov N.N., Samojlova Е.M., Polupan N.I. (1983). Russkij chernozyom: 100 let posle V.V. Dokuchaeva [Russian Chernozem: 100 years after V.V. Dokuchaev]. Moscow: Nauka, 309.
Fatєєv A.І., Pashchenko YA.V. (2003). Fonovij vmіst mіkroelementіv u gruntah Ukraїni [Background content of trace elements in soils of Ukraine]. Harkіv, 117.
Bulyhyn S.Yu., Demyshev L.F., Doronyn V. A., Zaryshnyak A.S., Pashchenko Ya.V., Turovskyy Yu.E., Fateev A.Y., Yakovenko M.M., Kordyn A.Y. (2007). Mykroэlementы v sel'skom khozyaystve [Trace elements in agriculture]. Dnepropetrovsk: Sych. 100.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
