Просторово-часова характеристика мікробіологічних та гідрохімічних показників якості поверхневих вод річки Уж (Україна)



DOI: http://dx.doi.org/10.31548/bio2018.05.004

M. V. Bilkei, M. V. Kryvtsova

Анотація


Анотація. Річка Уж є основним джерелом водопостачання обласного центра – міста Ужгород та навколишніх сіл. За останні десятиліття відмічається погіршення екологічного стану водойми що зумовлює актуальність проведення низки досліджень для оцінки якості поверхневих вод та пошуку рішень для відновлення та збереження природного стану екосистеми. Метою даної статті є комплексна оцінка якості води транскордонної річки Уж з лютого 2016 року до березня 2017 року. Річка Уж є основним джерелом водопостачання обласного центра – міста Ужгород та навколишніх сіл. Проведено просторово-часову характеристику хімічних й мікробіологічних показників якості води річки Уж. Встановлено позитивні корелятивні зв’язки між останніми протягом року. Дослідженні рівні антропогенного навантаження на різних територіях басейну річки дозволили умовно розділити її на техногенно-трансформовану територію де відмічається найвищий рівень забруднення за показниками азоту амонійного що характеризується перевищенням нормативних значень для води рибогосподарських водойм у 18 разів (9,19 мг/л), нітритів у 8 разів (0,63 мг/л), формальдегіду в 6 разів (0,06 мг/л) та фенолів в 5 разів (0,005 мг/л) помітно погіршується якість води й за мікробіологічними показниками. Територія басейну річки Уж в межах обласного центру – урбанізована характеризується помірним забрудненням яке повністю характеризує її розміщення, зокрема підвищенням колі індексу за межами міста який в літню пору сягав максимального значення 142 куо/д . Основний вплив на екологічних стан водойми в пониззі річки чинять фізико географічні умови даної місцевості, що призводять до забруднення території органічними сполуками підвищення концентрацій яких тісно корелює зі зростанням рівня мікробіологічного забруднення. Проведені дослідження дозволяють визначити найбільш антропогенного вражені ділянки басейну річки та джерела їх забруднення. Дані результати можуть служити перш за все для вживання заходів для усунення або ж зменшення негативного впливу розробки, а також для вдосконалення систем моніторингу якості поверхневих вод річки Уж, особливо в рамках міжнародного співробітництва.  Науковий керівник – кандидат біологічних наук, доцент М. В. Кривцова

Ключові слова: поверхневі води, сполуки азоту, загальне мікробне число, посезонний моніторинг


Повний текст:

PDF

Посилання


An, Y.J., Kampbell, D. H., Peter Breidenbach, G. (2002). Escherichia coli and total coliforms in water and sediments at lake marinas. Environmental Pollution, 120(3), 771–778. doi:10.1016/s0269-7491(02)00173-2

Babič, M., Gunde-Cimerman, N., Vargha, M., Tischner, Z., Magyar, D., Veríssimo, C., Brandão, J. (2017). Fungal Contaminants in Drinking Water Regulation? A Tale of Ecology, Exposure, Purification and Clinical Relevance. International Journal of Environmental Research and Public Health, 14(6), 636. doi:10.3390/ijerph14060636

Blaustein, R. A., Pachepsky, Y., Hill, R. L., Shelton, D. R., Whelan, G. (2013). Escherichia coli survival in waters: Temperature dependence. Water Research, 47(2), 569–578. doi:10.1016/j.watres.2012.10.027

Dragon, K. (2012). Groundwater nitrate pollution in the recharge zone of a regional Quaternary flow system (Wielkopolska region, Poland). Environmental Earth Sciences, 68(7), 2099–2109. doi:10.1007/s12665-012-1895-5

Fatoki, O., Gogwana, P., Ogunfowokan, A. (2003). Pollution assessment in the Keiskamma River and in the impoundment downstream. Water SA, 29(2), 183-187 doi:10.4314/wsa.v29i2.4854

Gao, T., Chen, H., Xia, S., Zhou, Z. (2008). Review of water pollution control in China. Frontiers of Environmental Science & Engineering in China, 2(2),

Krevš, A., Kučinskienė, A. (2009). Microbial mineralization of organic matter in bottom sediments of small anthropogenised lakes. Ekologija, 55(2), 127–132. doi:10.2478/v10055-009-0016-6

Lenart-Boroń, A., Wolanin, A., Jelonkiewicz, Ł., Chmielewska-Błotnicka, D., & Żelazny, M. (2015). Spatiotemporal Variability in Microbiological Water Quality of the Białka River and Its Relation to the Selected Physicochemical Parameters of Water. Water, Air, & Soil Pollution, 227(1). doi:10.1007/s11270-015-2725-7

Parvizishad, M., Dalvand, A., Mahvi, A. H., & Goodarzi, F. (2017). A Review of Adverse Effects and Benefits of Nitrate and Nitrite in Drinking Water and Food on Human Health. Health Scope, In Press (In Press). doi:10.5812/jhealthscope.14164

Song, P., Wu, L., Guan, W. (2015). Dietary Nitrates, Nitrites, and Nitrosamines Intake and the Risk of Gastric Cancer: A Meta-Analysis. Nutrients, 7(12), 9872–9895. doi:10.3390/nu7125505

Jayasinghe, S. N., & Rajapakse, L. H. L. (2018). Hydrological Modelling Approach for Flood and Water Pollution Control in an Ungauged Catchment-A Case Study in Erewwala Catchment in Bolgoda River Basin, Sri Lanka.

Xue, F., Tang, J., Dong, Z., Shen, D., Liu, H., Zhang, X., & Holden, N. M. (2018). Tempo-spatial controls of total coliform and E. coli contamination in a subtropical hilly agricultural catchment. Agricultural Water Management, 200, 10-18.


Метрики статей

Завантаження метрик ...

Metrics powered by PLOS ALM

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.