Досвід і перспективи вирішення проблеми поводження з полімерною упаковкою у світі та Україні
DOI:
https://doi.org/10.31548/dopovidi2018.05.002Анотація
Метою дослідження було провести гігієнічну оцінку, на базі біолого-гігієнічних критеріїв, ефективності розробленої технології введення у якості наповнювача подрібнених фрагментів полімерної упаковки, з (без) їх попередньої механічної переробки, в цементно-піщані композиції.
Під час проведення досліджень використані методи: гігієнічні, фізико-механічні, експертної оцінки, статистичного аналізу, гігієнічного моніторингу.
Встановлено, що для стимулювання вирішення проблеми утилізації полімерної упаковки в світі запроваджено ряд заходів: плата за використання полімерних пакетів; зниження ціни для екоупаковки; податкові пільги для підприємницької діяльності у разі введення «екологічно дружніх» технологій; заборона на ввезення, розповсюдження та використання із передбаченими, у разі порушення, штрафними, адміністративними та режимно-обмежувальними видами відповідальності.
Результатами досліджень встановлено, що введення фрагментів полімерних плівкових відходів у цементно-піщані суміші:
- без механічної активації практично не впливає на фізико-механічні властивості готових виробів і навіть дещо погіршує міцність на стиск. Причиною є низький рівень зчеплення компонентів цементно-піщаної суміші з хімічно та фізично інертним полімерним наповнювачем;
- після механічної активації сприяє покращенню їх фізико-механічних характеристик. Зокрема, значно зростає міцність виробів на згин, зменшується усадка цементних композицій у порівнянні із ненаповненими сумішами, відсутні процеси утворення тріщин у зразках, зменшено вагу виробів на 17,3 % без втрати їх міцності.
Гігієнічною оцінкою ефективності розробленої технології на базі біолого-гігієнічних критеріїв встановлено, що завдяки її реалізації можна вирішити ряд санітарно-гігієнічних та екологічних проблем, які виникають внаслідок накопичення, зберігання та переробки плівкових полімерних відходів.
Ключові слова: гігієнічна оцінка, екотехнологія, переробка полімерів, утилізація упаковки, екологічний ризик.
Посилання
Food and Drug Administration (FDA) (2006, 2010). Guidance for Industry: Use of Recycled Plastics in Food Packaging: Chemistry Considerations. August 2006. April 15, 2010. https://www.fda.gov/Food/GuidanceRegulation/Guidance Documents RegulatoryInformation/ucm120762.htm
Food and Drug Administration (FDA) (2017) No Objection Letter for Recycled Plastics. www.fda.gov/food/ingredientspackaginglabeling/packagingfcs /recycledplastics/ucm 155232, accessed 20 November 2016.
World Packaging Organization (WPO) (2017) Packaging is the Answer to World Hunger. www.worldpackaging.org%2fi4a%2f doclibrary%2fgetfile. cfm%3fdoc_id %3d12&ei=xqigusoilts2awro4hgaw&usg=afqjcngoz68kz4haxekobx smcvf8inxssa, accessed 20 november 2016.
Trash and Recycling. Worcester Department of Park Works and Parks. (2010). < http://www.ci.worcester.ma.us/dpw/trash-recycling>
Brinkmami (2006) Behaviour of organic pollutants of municipal solid waste during mechanical-biological pretreatment. Poster auf der VAAM-Tagung Bayreuth, Biospektrum, Sonderausgabe. 125 p. https://doi.org/10.1021/es980193e
G. E. Zaikov et al. (2008). Gorenie, destruktsiia i stabilizatsiia polimerov. [Burning, degradation and stabilization of polymers]. Saint Petersburg: Nauchnye osnovy i tekhnologii, 422 p.
Kanishka Bhunia, Shyam S. Sablani, Juming Tang, Barbara Rasco (2013). Migration of Chemical Compounds from Packaging Polymers during Microwave, Conventional Heat Treatment, and Storage // Comprehensive Reviewsin Food Science and Food Safety. Vol.12, рp. 523-545. https://doi.org/10.1111/1541-4337.12028.
Proekt Zakonu pro regulyuvannya virobnitstva, vikoristannya, vvezennya ta rozpovsyudzhennya na teritoriyi Ukrayini polimernih paketіv № 6020 vіd 03.02.2017. [Draft Law on Regulation of Production, Use, Importation and Distribution of Polymer Packets in Ukraine. No. 6020 dated February 3, 2017.]. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61049
Dijen F. K. 2003. New Initiatives on Municipal Solid Waste Incineration (MSWI) in Netherlands // VGB Power Tech. V.7. pp. 57-59.
Testin, Robert F., Peter J. Vergano (2010). Food packaging - environmental issues affecting packaging; includes related articles. Food Review. http://findarticles.com/p/articles/mi_m3765/is_n2_v14/ai_11190346/
Hopewell J., Dvorak R., Kosior E. (2009). Plastics recycling: challenges and opportunities // Philisophical transactions of the royal society B. Vol. 364, pp. 2115-2126. https://doi.org/10.1098/rstb.2008.0311.
Sharma M., Sharma P., Sharma A., Chandra S. (2015). Microbial degradation of plastic- a brief revie // CIBTech Journal of Microbiology. Vol. 4 (1), pp. 85-89. https://pdfs.semanticscholar.org/ad15/f04eee32278674b5149cfae7f59fcdb de984.pdf
Klinkov A. S., Belyaev P. S., Skuratov V. K., Sokolov M. V., Odnolko V. G. (2010). Utilizatsiya i vtorichnaya pererabotka taryi i upakovki iz polimernyih materialov: uchebnoe posobie. [Recycling and recycling of packaging and packaging of polymer materials: a tutorial]– Tambov, 100 p.
Derkach Ya. (2004). Pererabotka othodov polimernoy plenochnoy taryi i upakovka. Tara i upakovka. [Recycling of polymer film packaging waste and packaging. Packaging and packaging], V. 6, pp. 48-49.
Dainelli D. (2008). Recycling of food packaging materials: an overview. In: Chiellini E (ed) Environmentally Compatible Food Packaging. Boca Raton, FL: CRC Press, pp. 294–325. https://doi.org/10.1533/9781845694784.2.294
Sidique, Shaufique F., Frank Lupi, Satish V. Joshi (2010). The effects of behavior and attitudes on dropoff recycling activities. Resources, Conservation and Recycling, Volume 54, Issue 3, pp. 163-170. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2009.07.012.
Siracusa, Valentina, Pietro Rocculi, Santina Romani, Marco Dalla Rosa (2008). Biodegradable polymers for food packaging: a review. Trends in Food Science & Technology, Volume 19, Issue 12, pp 634-643. https://doi.org/10.1016/j.tifs.2008.07.003.
Rivero, S., M.A. Garcia, A. Pinotti (2009). Composite and bi-layer films based on gelatin and chitosan. Journal of Food Engineering, Volume 90, pp. 531-539. https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2008.07.021.
Portes, Elise, Christian Gardrat, Alain Castellan, Veronique Coma (2009). Environmentally friendly films based on chitosan and tetrahydrocurcuminoid derivatives exhibiting antibacterial and antioxidative properties. Carbohydrate Polymers, Volume 76, Issue 4, pp. 578-584. https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2008.11.031.
Vašková et al. (2008). Biodegradable polymer packaging materials. Acta Chimica Slovaca, Vol. 1, No. 1, pp. 301-308. http://eeb.lu.lv/grozs/Mikrobiologijas/ Akt_probl/Raksti_Journal_club/2011_03_11/Biodegradejami%20iepakojumi_Jans%20Kolosovskis.pdf
P. A. Pawar, Aachal. H. Purwar (2017). Bioderadable Polymers in Food Packaging // American Journal of Engineering Research (AJER). Volume 2, Issue 05, pp-151-164 www.ajer.us http://www.ajer.org/papers/v2(5)/U0251510164.pdf
Завантаження
Додаткові файли
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).