Продуктивність праці в аграрному секторі економіки України – основний чинник його розвитку

Анотація

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти визначення економічного змісту і методів вимірювання продуктивності праці. Досліджено методичні підходи до визначення місця України у рейтингу країн за рівнем продуктивності праці. Встановлено, що, за даними Світового банку, в Україні рівень продуктивності праці в економіці у 5 разів нижчий, порівняно з країнами ЄС (28). Здійснено порівняльний аналіз досягнутого рівня продуктивності праці за видами економічної діяльності. Встановлено, що впродовж 2012–2016 років найстабільніші темпи зростання продуктивності праці за видами економічної діяльності демонстрували сільське, лісове та рибне господарство, операції з нерухомим майном, професійна, наукова й технічна діяльність.

Проаналізовано стан продуктивності праці в сільському господарстві за категоріями товаровиробників та галузями рослинництва і тваринництва. Розрахунки свідчать, що у сільському господарстві продуктивність праці є досить низькою за рахунок її низького рівня у господарствах населення. Продуктивність праці на сільськогосподарських підприємствах досягає її рівня у промисловості. Проаналізовано тенденції у співвідношенні темпів зростання продуктивності праці та оплати праці на сільськогосподарських підприємствах. Обґрунтовано необхідність підвищення продуктивності праці в аграрному секторі економіки як джерела зростання національного доходу та чинника підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Ключові слова: сільське господарство, виробничі ресурси, ефективність, продуктивність праці, валова продукція, валова додана вартість, конкурентоспроможність економіки