Мета-аналіз як спосіб підвищення доказовості результатів дослідження

Анотація

Розглядаючи сутність, мету, можливості і методику проведення мета-аналізу, підкреслюється, що результати дослідження будуть кориснішими для практики, якщо їх достовірність підтверд­жується достатніми, максимально однорідними статистичними даними. Звернута увага, що мета-аналіз більш широко застосовується в експериментальних науках, зокрема таких як біологія, генетика, медицина, фармакологія тощо, і практично не використовується в економічних, що негативно впливає на об’єктивність висновків під час оцінки та прогнозування економічних явищ, процесів, результатів.

Метою дослідження було уточнення сутності, можливостей і методик застосування мета-аналізу для поліпшення результатів дослідження.

Мета-аналіз – це науковий метод збільшення кількості показників-спостережень шляхом залучення результатів аналогічних досліджень, отриманих іншими авторами в різний час, з метою формування репрезентативного статистично однорідного комплексу, який використо­вують для підтвердження чи спростування сформованої дослідником наукової гіпотези.

Результативність проведення мета-аналізу передбачає дотри­мання певної послідовності, зокрема чітке визначення мети досліджен­ня, критеріїв відбору в статистичний комплекс результатів оригіналь­них досліджень, отриманих іншими авторами, пошук джерел даних, які можуть бути включені в наше дослідження, вибір конкретних показників і статистико-математичних прийомів оброблення сформованої вибірки. Підкреслюється, що процедура пошуку даних для мета-аналізу дуже трудомістка і відповідальна, оскільки його якість залежить від мінімізації випадкових і систематичних помилок, пов’язанихіз відбором досліджень для включення в аналіз. Для цього проводять якісний аналіз даних, визначаючи наскільки потенційні данні значимі для нашого дослідження. Крім того, якість сформованого комплексу залежить від продуманого вибору статистико-математичних прийомів, наприклад, метод Мантела-Ханзела та різних підходів до виконання мета-аналізу – комулятивного, байесовського, багатофакторного тощо. Вони допомагаютьоцінити ефект однорідності і чуттєвості результатів, отриманих дослідником при застосуванні різних методик. Таким чином, тільки врахування цих вимог підвищує якість статистичних даних, які використовують при проведені мета-аналізу, що є запорукою об’єктив­ності висновків, сформованих за його результатами.

Ключові слова: мета-аналіз, гетерогенність даних, статистич­ний комплекс, репрезентативна вибірка, критерії відбору, оцінка ефекту, чутливість результатів, наукова гіпотеза